Таким чином, середня тривалість користування короткостроковим кредитом по двох галузях промисловості у звітному періоді порівняно з базисним зменшилась на 1,8 % за рахунок структурних зрушень, тобто збільшилась частка галузі в однодобовому обороті, яка мала в базисному періоді меншу тривалість користування короткостроковим кредитом.

Оборот кредиту з погашення пов’язаний з числом оборотів і середнім залишком кредиту: чим вище обіговість позичок за числом оборотів, тим за інших рівних умов більшим буде розмір обороту з погашення. З іншого боку, якщо зростатимуть середні залишки заборгованості позичок, то збільшуватиметься й оборот кредиту з погашення. Зв’язок цих показників можна уявити таким рівнянням:

у статиці

;

у динаміці

; .

Статистичний аналіз передбачає загальну оцінку ефективності кредиту, а також кількісне вимірювання величини впливу окремих факторів на річний випуск (приріст) продукції або прибутку. Якщо позначити розмір наданого кредиту літерою К, річний випуск (приріст) продукції (прибутку) — літерою Q, то рівень ефективності (Е) можна представити таким чином:

Випуск (приріст) продукції (прибутку) може бути отриманий у результаті росту ефективності кредиту та його розміру.

; .

Висновок

Кредит — це система економічних відносин для мобілізації тимчасово вільних в економіці грошових коштів і використання їх на потреби відтворення. Кредит надають банківські установи господарським організаціям і населенню на умовах цільового використання терміновості, платності й повернення.

Кредитна діяльність, або кредитні операції комерційних банків — це вид активних операцій, пов'язаних із наданням клієнтам позик — економічні відносини між кредиторами і позичальниками з приводу одержання останніми позик на умовах повернення їх у певний термін зі сплатою відсотків.

Суть управління кредитною діяльністю — з урахуванням ресурсів банку і прибутковості кредитних операцій, вкладання цих ресурсів у кредитні операції відповідно до потреб позичальників, їхньої кредитоспроможності.

Мета управління — забезпечити виконання термінів повернення позик, сплати відсотків, передбачених угодою, мінімізувати ризик неповернення позик, а отже — забезпечити прибуткову кредитну і банківську діяльність загалом, виконання планових і нормативних показників (зокрема, нормативів НБУ). Остаточна мета управління — забезпечити внутрішньобанківську та на рівні держави економічну й соціальну ефективність банківської кредитної діяльності.

Для виконання цих вимог банки мають розробити та реалізувати коротко- і довгострокові програми перемоги в конкурентному середовищі на ринку банківських послуг за допомогою стратегічного планування, структурної політики взаємодії окремих елементів управління.

Способи досягнення мети:

• формування необхідного обсягу кредитних ресурсів відповідно до потреб позичальників;

• забезпечення потреб кредитування національної економіки України;

• забезпечення складу фінансово стабільних позичальників;

• формування процентних кредитних ставок відповідно до вартості позичкових коштів, майбутньої інфляції та ризику неплатежів за кредитним портфелем;

• підвищення ролі на ринку банківських кредитних послуг;

• послідовне зростання прибутковості кредитних операцій;

• виконання нормативів НБУ;

• підвищення іміджу банку в банківському і позабанківському середовищі: рейтингу банку за прибутковістю, ліквідністю, платоспроможністю;

• підвищення ролі банківської системи в реалізації соціально-економічних програм.

Список літератури

1. А.В.Головач, Статистика фінансів, Київ, 2002.

2. Банківська статистика: Опорний конспект лекцій / А.В. Головач, В.Б. Захожай, Н.А. Головач. – К.: МАУП, 2006.

3. Є. І. Ткач, Фінансово – банківська статистика, Київ, 2002.