Реферат: Методичні основи формування перспективного товарного асортименту промислових підприємств

Зростання

обсягу

попиту

Низький

Висока Низька

Частка ринку фірми у порівнянні

з часткою ведучого конкурента

Рис. 1.3. Матриця БКГ.[ 4, с. 224]

Матриця БКГ пропонує наступний набір рішень відносно подальшої діяльності підприємства у відповідних СЗГ:

- оберігати і зміцнювати “зірки”;

- по можливості позбавлятися “собак”, якщо немає вагомих причин для їх зберігання;

- жорсткий контроль капіталовкладення і передача надлишку грошового виторгу під контроль вищого керівництва підприємства у відношенні “дійних корів”;

“дикі кішки” підлягають спеціальному вивченню, щоб встановити, чи не зможуть вони при відомому капіталовкладенні перетворитися на “зірок”.

Пунктирна лінія показує, що “дикі кішки” можуть стати “зірками”, а “зірки”, в подальшому, з приходом неминучої виробленості, можуть перетворюватися на “собак”. Матриця БКГ допомагає виконати дві функції: прийняти рішення відносно намічених позицій на ринку і розподілити стратегічні грошові засоби між СЗГ в майбутньому. Матриця БКГ може бути застосована лише в тому випадку, коли зростання обсягу діяльності може бути надійним вимірником перспектив (не зміниться фаза життєвого циклу, невеликий рівень нестабільності). Відносні позиції підприємства як конкурента можна визначити по його частці на ринку. Крім того, слід враховувати фактори ризику, знання минулих стратегій, реакцію на володарів підприємства з боку інвесторів і споживачів, чинник часу.

Найважливішими стратегічними задачами підприємства є:

- визначення набору СЗГ, в яких підприємство буде діяти в перспективі;

- визначення роду взаємодії між СЗГ, включених в перспективний набір;

- визначення засобів захисту стратегічного перспективного набору від руйнівного впливу несподіваних подій;

- визначення напрямків діяльності по підготовці до використання перспективних технологічних нововведень. [12, c. 264]:

Проблема вибору СЗГ, в якій підприємство намагається здійснювати свою діяльність, полягає в тому, щоб забезпечити рівновагу між короткостроковою і довгостроковою прибутковістю (рентабельністю). Така рівновага може бути досягнута, передусім, балансуванням життєвих циклів СЗГ, що полягає в послідовному зосередженні зусиль підприємства на обслуговуванні СЗГ, що знаходяться в різних фазах життєвого циклу.

Якщо ж СЗГ, що обслуговуються знаходяться в одній фазі життєвого циклу, це дасть переваги в короткостроковій перспективі, але призведе до краху в довгостроковій, оскільки всі СЗГ прийдуть водночас до фази спаду.

Тому доцільно балансувати життєві цикли СЗГ, тобто створювати умови для перманентного досягнення максимального обсягу продажів в кожній СЗГ за рахунок їхнього зрушення по фазам. Це означає, що по мірі переходу СЗГ з фази виробленості в фазу спаду, зусилля підприємства повинні спрямовуватися в іншу СЗГ, що входить в фазу виробленості з фази зростання.

Таким чином, безперервне збільшення обсягу продаж і прибутку за рахунок актуалізації набору СЗГ, що знаходяться в різних фазах життєвого циклу, підтримується на рівні стратегічних рішень. Це здійснюється за рахунок урізання одних СЗГ, розширення інших, догляду за зараз існуючими, переходу в нові СЗГ. Ці дії пов'язані з витратами ресурсів підприємства в СЗГ, що знаходяться в різних фазах життєвого циклу. Так, якщо вкладені великі суми засобів в СЗГ, що знаходилась в фазі зародження, доцільно вкласти додаткові ресурси в фазу виробленості, щоб забезпечити тривалу базу отримання прибутку.

Вибір стратегічних зон господарювання у процесі реалізації економічної стратегії підприємства є необхідним при визначенні основ формування товарного асортименту підприємства.

1.3. Методичні підходи щодо формування перспективного товарного асортименту

Після того, як визначені набори СЗГ, в яких підприємство зможе найбільш ефективно реалізувати свої конкурентні переваги, необхідно конкретизувати товарну стратегію в рамках кожної СЗГ. Цей процес здійснюється в два етапи. Перший з них передбачає вибір альтернативи товарної стратегії. Другий - реалізація вибраної альтернативи у вигляді перспективного товарного асортименту.

Основні альтернативи товарної стратегії:

- недиференційований маркетинг;

- концентрований маркетинг;