Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут урології АМН України».

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Руденко Адель Вікторівна , ДУ «Інститут урології АМН України», завідуюча лабораторії мікробіології, вірусології та мікології

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор

Дикий Ігор Леонідович , Національний фармацевтичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології,

доктор біологічних наук, старший науковий співробітник

Лазаренко Людмила Миколаївна , Інститут мікробіології і вірусології ім.Д.К.Заболотного НАН України, провідний науковий співробітник

Захист відбудеться « 26 » червня 2008 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.618.01 при ДУ « Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України» (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 14-16)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України», м.Харків, вул. Пушкінська, 14-16

Автореферат розісланий « 23 » травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук С.В.Бруснік

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Незважаючи на досягнення у вивченні етіології і патогенезу урогенітальних інфекцій, в розробці нових методів їх діагностики та терапії, частота даних захворювань залишається високою і не має чіткої тенденції до зниження (Руденко А.В. и соавт., 2002; Гутнєв О.Л., 2002; BearingerL.H. etal., 2007). У значній мірі це пов’язано як із суттєвою трансформацією мікробного спектру статевих шляхів, що має місце з різних причин, так і з станом локального імунітету у цього контингенту хворих. Найбільша питома вага серед збудників інфекційно-запальних захворювань сечостатевої системи у жінок та чоловіків належить умовно-патогенним мікроорганізмам (JonesR., BoagF., 2007).

У повсякденній діяльності лікаря гінеколога та уролога часто постає питання інтерпретації даних лабораторних досліджень. В першу чергу це стосується досліджень мікробіологічних. У кожному окремому випадку мова може йти як про колонізацію слизових оболонок за типом дисбіозу, так і про ускладнення первинного етіологічного діагнозу нашаруванням іншої умовно-патогенної мікрофлори. У значної частини хворих ці захворювання не мають вираженої клінічної симптоматики або супроводжуються незначними скаргами. Ще одну категорію складають особи, що взагалі не мають клінічних проявів захворювання, але при комплексному мікробіологічному дослідженні у них виявляють як класичні умовно-патогенні мікроорганізми, так і молікути, хламідії, віруси, гриби. Ці люди, що вважають себе здоровими, звертаються до лікарів з приводу планування сім’ї або через захворювання статевого партнера. Подібні випадки можуть розглядатися лікарем як носійство, однак, часто проводиться лікування цього контингенту хворих з використанням антибіотиків. При дисбіотичному характері захворювання використання антибіотиків може спровокувати прогресування дисбіозу, особливо у випадку виділення таких мікроорганізмів як уреаплазми, мікоплазми та гарднерели (Готовский Ю.В., Кобаидзе В.В., 1999).

Отже, постає питання - як вірно оцінити стан таких хворихта призначити адекватну терапію? Зважаючи на те, що взаємодія збудника з організмом відбувається на рівні епітеліальних клітин слизової оболонки, тому спільним знаменником різних форм перебігу є стан її протективних механізмів. Система імунного захисту слизових оболонок має певні структурно-функціональні особливості. Слизові оболонки організму можна розглядати як автономний, у певних межах, орган імунної системи із складною, ешелонованою структурою (Шварцман Я.С., Хазенсон Л.Б., 1979). Слід підкреслити, що будь-яка клітина слизової оболонки є імунокомпетентною, бере участь у формуванні та модуляції локальних імунних реакцій (KagnoffM.F, EckmannL., 1997). До адаптаційно-захисних реакцій можна віднести й зміни функціонального та пластичного статусу епітеліальних клітин – дегенеративно-дистрофічні зміни та пов’язану з ними десквамацію й проліферативно-репаративні реакції, які на сьогодні мало вивчені у цьому контексті.

Нормальна мікрофлора сама по собі також є одним з факторів, що модулює стан місцевого імунітету. Водночас, вона є бар’єром колонізації та природним імуномодулятором постійної дії. Відповідно, колонізація слизової оболонки такими умовно-патогенними мікроорганізмами як гриби роду Candida , молікути, ентеробактерії, стрептококи та стафілококи є маркером порушення захисних функцій слизових оболонок (Готовский Ю.В., Кобаидзе В.В., 1999; Сергеев А.Ю., 1999). Стає зрозумілим, що симптоматична та антибіотикотерапія у випадку такого захворювання призведуть, в кращому випадку, до тимчасового ефекту, згодом до хронізації процесу та поглиблення імунопатологічних зрушень у слизовій оболонці. Для цілеспрямованого відновлення протективного потенціалу слизової оболонки потрібні дані не тільки щодо природи етіологічних чинників запального процесу, але й спектру імунних порушень. Тому загальноімунологічні дослідження, які відображають відповідь імунної системи на будь-яке порушення в організмі в цілому у таких випадках будуть малоінформативними. Дані щодо ролі протективних факторів слизових оболонок у розвитку інфекційно-запального захворювання мають фрагментарний характер та потребують подальших досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої Ради ДУ «Інститут урології АМН України» (протокол №2 від 25.02.2003) та пов’язана з планом науково-дослідних робіт Інституту урології АМН України у 2003-2005 рр. за темою «Визначити стан місцевого імунітету сечовивідних та статевих шляхів хворих за наявності запального процесу, обумовленого збудниками різного таксономічного походження» (шифр ВК-42, № держреєстрації 0104U02472). В ході НДР автором виконано аналіз мікробіологічних, імунологічних та цитоморфологічних паралелей при інфекційно-запальних захворюваннях сечостатевих органів.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано аналіз архіву мікропрепаратів ексфоліативної цитології та архівів мікробіологічних, мікологічних, мікоплазмологічних, серологічних та ПЛР-досліджень за 2001-2005 рр.; проведено відбір та розподіл архівного матеріалу на групи. Автором власноруч виконаний ряд імунологічних, серологічних та цитологічних досліджень.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - підвищити ефективність лікування хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних та статевих шляхів за рахунок вдосконалення етіологічної діагностики та виявлення основних ланок порушень стану місцевого імунітету.

Для досягнення мети сформульовано і розв’язано такі основні задачі:

· Дослідити мікробний спектр біотопу сечовивідних та статевих шляхів у жінок та чоловіків з інфекційно-запальними захворюваннями даної локалізації при різних формах перебігу.

· Вивчити стан показників, що характеризують активність місцевого імунітету у хворих на інфекційно-запальні захворювання сечовивідних та статевих шляхів в залежності від видового спектру збудників.

· На підставі імунологічних показників розробити прогностичні критерії оцінки ефективності етіотропної терапії інфекційно-запальних захворювань сечовивідних та статевих шляхів.

· Визначити закономірності цитоморфологічних змін епітеліальних клітин слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів у перебігу інфекційно-запального процесу із визначеною етіологією.

Об’єкт дослідження: Інфекційно-запальний процес слизових оболонок сечовивідних та статевих шляхів у жінок та чоловіків, спричинений збудниками різного таксономічного походження (хламідії, молікути, бактерії, гриби).

Предмет дослідження :

- частота виявлення визначених видів мікроорганізмів у біологічних зразках;

- показники, що характеризують стан протективних властивостей слизових оболонок;

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--