Як показала практика встановлення ринкового режиму визначення валютного курсу українського карбованця не дало позитивних результатів. Економіка України фактично не була готовою до запровадження режиму "плаваючих" курсів.

Фіксація офіційного курсу карбованця забезпечила обмеження впливу курсового чинника на динаміку цін за критичними для України статтями імпорту, зокрема імпорту нафти та газу. У той ж час система фіксованого валютного курсу мала істотні недоліки. Це по суті був відхід від логіки ринкової трансформації економіки України, який завдав великої шкоди економічному процесу.

Основною ознакою валютного регулювання за цієї системи була фактично повна заборона вільного ціноутворення на валютному ринку. Отримана резидентами валюта мала в обов'язковому порядку продаватися за офіційним (фіксованим) курсом у такому співвідношенні:

40% від надходжень - на валютному тендері;

10% - обов'язковий продаж у резерви НБУ;

50% залишалося в розпорядженні підприємств, однак єдиним покупцем і цієї частки заробленої валюти міг бути лише НБУ.

Фіксація в Україні валютного курсу призвела до:

зниження ефективності експорту з оплатою в іноземній валюті і збільшення частки бартерних операцій. Якщо в цілому за 1993р. бартерні операції становили 23,2 % загального обсягу експорту, то в 1994р. їх частка збільшилася до 50 %;

зменшення надходжень валюти на внутрішній валютний ринок України;

зростання зовнішнього боргу України;

зниження обсягу виробництва на імпортозалежних підприємствах;

"втечі" капіталу за кордон.

У відповідності з Указом Президента України "Про вдосконалення валютного регулювання" з 1 жовтня 1994р. офіційний курс українського карбованця, який до цього визначався адміністративно, почав визначатись на підставі відновлених торгів на УМВБ. Водночас було розформовано тендерний комітет, який виконував продаж частини заробленої резидентами валюти за завищеним валютним курсом карбованця з метою оплати контрактів "критичного імпорту". З 17 листопада 1994р. резиденти отримали доступ на біржу для закупівлі валюти з метою переказу за кордон прибутку, отриманого іноземними інвесторами від іноземних інвестицій в Україні, та здійснення проліцензованих Національним банком України валютно-кредитних операцій, пов'язаних з рухом капіталу.

За 1994р. офіційний курс долара США по торговельних операціях зріс у 8 разів, а обсяги його продажу - майже в 3 рази. За цей же час офіційний курс німецької марки підвищився в 8,8 раза, російського рубля - у 3,3 раза(Див. додатки).

Темп падіння курсу готівкового карбованця протягом 1994р. був приблизно в 2 рази нижчий, ніж безготівкового, оскільки його курс залежав від фіксованого курсу валют значно менше, ніж безготівковий(Див. додатки). За готівковою валютою курс долара США зріс більш як у 3 рази, німецької марки - у 4 рази, російського рубля - приблизно в 1,5 разу.

Наведені вище дані свідчать про досить очевидну ситуацію: вивільнення офіційного валютного курсу супроводжувалось швидким падінням курсу карбованця, темпи якого визначалися початковою різницею між офіційним і ринковим курсами, що існувала перед відновленням роботи УМВБ.

Лібералізація курсу українського карбованця до іноземних валют значно вплинула на надходження валюти на валютний ринок. Якщо за 10 місяців 1994р. на тендерах і аукціоні щомісячно в середньому продавалося 118,3 млн.дол., то в листопаді продаж валюти (доларів США, німецьких марок, російських рублів) уже становив 176 млн.діл. США, у грудні - 254,4 млн.дол.сша.

У цілому за 1994р. резиденти одержали за контрактами близько 1,5 млрд.дол. США, близько 250 млн.нім. марок і більше 800 млрд.рос. руб.

У першому півріччі 1995р. валютний курс українського карбованця був більш стабільним. Це підтверджують дані таблиці(див. додатки). Якщо протягом 1993р. середньозважений курс карбованця порівняно з 1992р. зменшився в 23,5 раза, у 1994р. - у 6,5, то з січня по липень 1995р. середньозважений місячний курс карбованця до долара США зменшився всього в 1,3 раза. Таке уповільнення пояснюється активною реалізацією впродовж 1995р. курсу на загальну фінансову та макроекономічну стабілізацію, суттєвим уповільненням інфляційних процесів.

Позитивну роль відіграли і заходи щодо подальшої лібералізації валютного ринку, його поступової децентралізації. Відображенням цього стало зростання обсягів валютних і валютно-кредитних операцій в Україні. Загальний розмір купівель валюти на ринку України зріс з 280 млн.доларів США в січні 1995р. до 806 млн. у серпні 1995р.

Започатковано процес повернення валюти резидентів, що осіла в попередні роки за кордоном. За експертними оцінками впродовж першого півріччя 1995р. в Україну повернулося понад 500 млн.доларів США. Цей позитивний процес відображає підвищення довіри економічних суб'єктів до курсу на прискорену трансформацію економіки, здійснюваного органами виконавчої влади та НБУ.

Важлива подія в сфері валютних відносин сталася І серпня 1995р. Відповідно до Указу Президента України на території України припинено використання іноземної валюти як засобу платежу. Цим винятково важливим кроком започатковано реальне обмеження доларизації національної економіки та подальше зміцнення національної грошової одиниці.

З введенням в обіг гривні ситуація тимчасово стабілізувалась, проте, зараз ми спостерігаємо чергове знецінення національної грошової одиниці. Зважаючи на це економічні суб'єкти кинулися рятувати свої заощадження конвертуючи їх в іноземну валюту. Ми можемо спостерігати всі ці процеси і, незважаючи на негативні наслідки, отримаємо незрівнянний досвід, який згодом допоможе нам у самостійному житті.

Діяльність світового банку в Україні

У 1995р. Світовий банк надав Україні фінансову підтримку у формі реабілітаційної позики обсягом, еквівалентним 500 млн.доларів США. Ця позика призначена для підтримки платіжного балансу. Вона спрямована на фінансування критичного імпорту та обслуговування зовнішнього боргу України.

Водночас, розглядаючи можливості отримання кредитів від міжнародних фінансових організацій, слід враховувати відносну обмеженість порівняно з приватним ринком позичкового капіталу кредитних ресурсів МВФ і СБ. Вагомість кредитів зазначених фінансових організацій значною мірою визначається тим, що вони служать відповідним орієнтиром у загальній спрямованості потоків міжнародних інвестицій.

Необхідно враховувати і таке: членство України в МВФ та СБ не варто зводити лише до отримання відповідних кредитів. У цьому питанні е аспекти й іншого характеру. Йдеться про прискорення процесів формування в Україні відкритої ринкової економіки, її інтеграції до світової економічної спільноти.

У цьому зв'язку надзвичайно гостро стоїть питання адаптації всіх структур економіки України, у т.ч. її організаційної та правової бази, валютно-грошової та фінансової систем, до функціонування в умовах світової конкуренції.

Література

1. "Международные валютно-кредитные и финансовые отношения" под.ред. Красавиной Л.Н., 1994

2. Носкова И.Я., Максимова Л.М. “Международные экономические отношения”, -М., 1995

3. Крайний В. "Валютный союз по-европейски", Интерфакс-АиФ, №16 – 1996

4. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом. - М.: Финансы и статистика, 1992

5. Долан Э.Д. та інш. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика /пер. з англ. В. Лукашевича та інш.: - Л., 1991

6. Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. – Фінанси зарубіжних корпорацій.- К.: Либідь, 1993

7. Мережа Інтернет: http://ww w.eubasics.allmansland.com

http://www.europa.eu.int

http://www.euro.eu.int