Реферат: Морфофункціональні особливості головного мозку при експериментальній дисліпопротеїдемії

1,05±0,35

**

Пенток-сифілін 75,96±2,31*/** 8,80±0,61*/** 7,88±1,75*

3,05±0,24

*/**

2,43±0,25

*/**

1,76±0,24

*/**

Вінпо-цетін 78,45±1,05*/** 8,69±0,53*/** 6,32±0,51*

3,27±0,62

*/**

1,60±0,45

*/**

1,34±0,22

**

Примітка. * - різниця достовірна порівняно з інтактною групою (р≤0,01);

** - різниця достовірна порівняно з групою ЕДЛП (р≤0,01).

Різко гіпохромні нейрони бідні хроматофільною субстанцією, слабо зафарбовані, в основному з набряклими ядрами, ядерця майже не проглядаються, різко гіперхромні (темні) нейрони інтенсивно зафарбовані, зменшене ядро заповнено інтенсивно зафарбованим ядерним вмістом, в якому погано розрізняються темні ядерця. Верхівковий дендрит у цих клітин прослідковується на великій відстані.

Зростання числа гіперхромних і різко гіперхромних нейроцитів свідчить про розвиток дистрофічних явищ, які є морфологічним відображенням порушень метаболізму в клітинах мозку (Н.В Верещагин, 1997). Чим чіткіше виражена стадія ішемії клітини, тим більше звужується і зменшується її тіло і ядро та збільшується дифузність тигроїда. Ішемічні пірамідні клітини розміщуються групами. У частини таких клітин спостерігається каріолізис, деякі з них перетворюються на „клітини-тіні”. На місці загиблих нейроцитів зустрічаються вогнища макрофагальної інфільтрації. Регресивно змінюються також клітини макро - і мікроглії (пікноз і інтенсивна базофілія ядер). Збільшення числа клітин-тіней і заміщення загиблих нейронів клітинами мікроглії у тварин з ЕДЛП вказує на виснаження резервних можливостей нейронів сенсомоторної кори. Наявність у тварин з ЕДЛП достовірно більшої кількості, в порівнянні з інтактними тваринами, ішемічно змінених нейронів є однією із ознак вираженої гіпоксії мозку (Н.Н. Боголепов та ін, 2003).

Електронномікроскопічні дослідження 3 і 5 шарів кори великого мозку в умовах ЕДЛП показали, що виникає деструкція та дистрофія органел нейроцитів. Спостерігаються „світлі” та інтенсивно „світлі” нервові клітини (аналог гіпохромним і різко гіпохромних), а також „темні” та інтенсивно „темні” (аналог гіперхромним і різко гіперхромним) нейроцити в яких наявні значні патологічні зміни ядра і цитоплазматичних структур. В інтенсивно “світлиих” нейроцитах спостерігаються поодинокі пошкоджені органели, порушення каріолеми, світла нейроплазма. В інтенсивно “темних” нейроцитах: фрагментація ядра, фрагментація канальців ГЕС, руйнування мітохондрій. Кровоносні капіляри характеризуються розширеним просвітом, в просвітленій, неширокій цитоплазмі ендотеліоцитів мало органел, піноцитозних пухирців. Внутрішня поверхня ендотеліоцитів відносно рівна, плазмолема не має мікроворсинок, базальна мембрана тонка.

Морфофункціональний стан головного мозку при корекції експериментальної дисліпопротеїдемії препаратами політропної дії

Результати біохімічного дослідження сироватки крові тварин, ?