Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Тернопільському державномумедичному університеті ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України.

Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, доктор

медичних наук, професор Федонюк Ярослав

Іванович, Тернопільський державний медичний

університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,

професор кафедри анатомії людини.

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Півторак Володимир

Ізяславович, Вінницький національний медичний

університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, професор

кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії;

- доктор медичних наук, професор Ахтемійчук Юрій

Танасійович, Буковинський державний медичний

університет МОЗ України, завідувач кафедри

анатомії, топографічної анатоміїта оперативної

хірургії.

Захист відбудеться 12 червня 2008 року о 12⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.02 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України (вул. Пирогова 56, м. Вінниця, 21018).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (вул. Пирогова 56, м. Вінниця, 21018).

Автореферат розісланий«8» травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат медичних наук, доцентО.В. Власенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зважаючи на масштаб росту та поширення ессенціальної гіпертензії, важких ускладнень, інвалідизації, високого рівня летальності проблема лікування та профілактики гіпертонічної хвороби стає дедалі ще більш гострішою та актуальнішою. У зв’язку з найбільш помітним порушенням гемодинамічних параметрів при даній патології інтенсивно проводяться дослідження морфофункціональних змін серцево-судинної системи та засобів впливу на механізми регуляції артеріального тиску. Проте патологічні зміни в організмі при гіпертонії суттєво виходять за рамки патології серцево-судинної системи.

Значно раніше, ніж підвищується артеріальний тиск, виникає каскад метаболічних змін: інтрацелюлярний дефіцит енергії АТФ в різних по ембріональних закладках тканинах, гіперінсулінемія, дисліпідопротеїнемія, знижується толерантність до глюкози (Журавлева Л.В., 2000; BieloG., TiogoG., CiocchiB., 1998; EleFerrarini, 1995). Імовірно гемодинамічні розлади можуть бути наслідком або навіть компенсаторною реакцією організму на метаболічні порушення в організмі (CarlierP.G., JacobsteinM.D., PortmanM.A., 1986; RicarolaC., 2002).

В літературі згадується про позитивний вплив на перебіг гіпертонічної хвороби дієти, збагаченої необхідними нутрієнтами, проте забезпечення організму поживними речовинами визначається не лише їх вмістом в споживаємій їжі, а й процесами травлення та засвоєння, що насамперед залежить від морфофункціонального статусу органів травної системи (Степанов Ю. М. Копанов И.Н., 2005; HafidiM.E., BantildeG., 2004; CovenbergW.M., IamariIuko, 1995).

Провідна роль травної системи в забезпеченні організму есенціальними нутрієнтами є направляючою й контролюючою метаболічні процеси, зокрема на етапі катаболізму поживних речовин (Бабак О.Я., Колесникова Е.В., 2006; Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П., 2001; Зуфаров К.А., Саддридишков А.Ф., Тухтаев К.Р., 1991).

Проте можливість пом’якшення гіпертензивного статусу, шляхом корекції та нормалізації морфофункціонального стану органів травлення і таким чином покращення надходження нутрієнтів в організм є маловивченою.

Дослідження структурних та зв’язаних з ними функціональних змін органів травної системи є необхідним кроком у розкритті природи метаболічного синдрому при есенціальній гіпертензії та розробки методів в корекції даних порушень (Журавлева Л.В. 2000; BagbyS.P., 2007).

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--