Реферат: Мотивіаційні теорії та принципи підвищення продуктивності праці

- «затрачені зусилля – очікування певного рівня результатів»;

- «отримані результати – очікування певної винагороди»;

- «очікування цінної винагороди,здатної задовольнити потреби».

Теорія морального стимулювання орієнтується на задоволення потреб вищого порядку( визнання,поваги тощо ), використання моральних стимулів(грамоти, медалі, звання ..). Найбільша зацікавленість працівників у досягненні високої результативності з’являється , коли моральне стимулювання вдало доповнюється матеріальним. Таким чином теорія матеріального стимулювання передбачає формування і використання матеріальних стимулів, розподіл заробітної плати відповідно до дії закону розподілу кількістю і якістю праці. Базується на використанні матеріальних стимулів(форми і системи оплати праці, премії, надбавки, оплати тощо).

Врахування теорій мотивування в процесі управління підприємствами сприяє вибору дієвих та обґрунтованих стимулів, всебічному моніторингу потреб працівників, покращення умов праці, оптимальному поєднанню зацікавленості персоналу і продуктивності його праці, досягнення організаційних цілей на усіх рівнях.

Засоби поліпшення мотивації праці вони об'єднуються в п'ять відносно самостійних напрямків: матеріальне стимулювання, поліпшення якості робочої сили, вдосконалення організації праці, залучення персоналу в процесі управління і не грошове стимулювання. підвищення виробництва праці. На мою думку,стимулювання праці за допомогою підвищення заробітної плати є звичайно добре, але постійне підвищення зарплатні не є раціональним, тому можна прислухатися до потреб тих споживачів, зв'язаних з потребою у творчості, досягненні успіхів . Також ефективним є напрям вдосконалення організації праці, що характеризується розширенням робочих функцій, збагаченням праці, застосовування гнучких графіків, поліпшенням умов праці.Для масових робочих професій краще за все використовувати виробничу ротацію,яка припускає чергування видів роботи і виробничих операцій, коли працівника протязі усього дня періодично обмінюються місцями, що характерно переважно для бригадної форми організації праці.

Поліпшення умов праці – одна з найгостріших проблем цього часу. На етапі переходу до ринку зростає значимість умов праці як одної з найважливіших потреб людини. В останній час на українських передових підприємствах як експеримент почала впроваджуватись японська передова форма управління підприємством, одним з її компонентів є підвищення культури виробництва. Використання цих 5-типринципів праці є одним з елементів робочої моралі:

- ліквідувати непотрібні речі на місцях праці

- правильно зберігати потрібні речі

- постійно підтримувати чистоту та порядок на робочому місці

- постійна готовність робочого місця до роботи

- засвоїти дисципліну та дотримуватись перелічених принципів.

Стан робочого місця щоденно оцінюється побально. Працівники зацікавлені упостійній підтримці свого місця в доброму стані, тому, що в цьому випадкутарифна частина його зарплатні збільшується на 10%. Застосування такоїсистеми дозволяє підвищити рівень культури виробництва та сприяє зростаннювиробництва праці.

2 Підходи до мотивування на закордонних підприємствах

В практиці американських фірм «Форд», «Дженерал Моторс» та іншихвикористовуються різні методи мотивації і гуманізації праці. Багато з нихзв’язані з матеріальними заохочуваннями працівників. Часто використовуютьаналітичні системи заробітної платні, особливість яких – диференціальнаоцінка в балах ступені складності праці з урахуванням кваліфікаціїпрацівників, фізичних зусиль, умов праці та інше. При цьому змінна частиназаробітної платні, яка виступає у формі винагороди за підвищення якостіпродукції, зріст виробництва праці, економію сировини дістає третину платні.

Матеріальне заохочування практикується в різних видах. Велике розповсюдженняу британських фірмах зазнало заохочення у формі подарунків. Так, у фірмі”British Telecom” винагороджують цінними подарунками та туристичнимипутівками. Процедура винагородження проводиться в залежності від досягнутихуспіхів: на робочих місцях, на святах у колі фірми та інше. Це дозволяєпопуляризувати досягнення в галузі підвищення ефективності праці та її якостіякі до цього були непомітними.

Однією з форм мотивації, яка зазнала широке застосування у практиці закордонних та вітчизняних підприємств, є використання гнучких графіків праці. В державних установах графства Оксфордшир (Англія) на початку 90-х років як експеримент була введена нова форма організації праці, яка надавала співпрацівникам значну ступінь волі – можливість працювати як на робочому місці так і дома, в залежності від конкретних обов’язків співпрацівника і домовленості між ним та його керівником. В деяких випадках кількість годин,які працівник повинен проводити в установі, обговорюють заздалегідь. Можутьбути назначені конкретні години збору всіх співпрацівників підрозділу дляобміну інформацією, доручення нових завдань. Такий режим рекомендується впершу чергу керівникам. Робота, яка виконується тільки дома, за комп’ютером, має назву “телеробота”.Її основний недолік – ізоляція, однак, для деяких категорій працівників, для тих, хто має родину, саме така форма організації праці є кращою.

3 Персонал підприємства

На будь-якому підприємстві ключовим є людський фактор люди, які на ньому працюють. Для характеристики всієї сукупності працівників підприємства використовують терміни: кадри, персонал, трудовий колектив. Персонал підприємства - це провідний мобілізуючий фактор виробництва. Його творчий талант і практична робітнича майстерність особливо виразно проявляється в умовах ринкових відносин,де постійно присутня підприємницька конкуренціяю.

Варто подати визначення самого терміну «персонал» .

Персонал - це основний штатний склад працівників підприємства(організації), що володіють необхідною кваліфікацією і виконують різноманітні виробничо-господарські функції.[6,173]

Ще одним важливим аспектом розгляду даної теми є поняття продуктивності праці,отже, продуктивність праці – це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Вимірювання продуктивності праці здійснюється шляхом порівняння результатів праці у вигляді обсягів виробленої продукції (робіт, послуг) із витратами праці (середньооблікова чисельність робітників).

Фактори зростання продуктивності праці - це вся сукупність рушійних сил і чинників, що ведуть до збільшення продуктивності праці.

За рівнем керованості фактори підвищення продуктивності праці можна поділити на дві групи:

- Ті, якими може керувати суб’єкт господарської діяльності( управління, трудові відносини, кваліфікація персоналу тощо);

- Ті,що перебувають поза сферою керування (політичне становище в країні й у світі, рівень розвитку ринкових відносин, конкуренція, НТР, наявність природних багатств, розвиток інфраструктури).

Також фактори зростання продуктивності праці за змістом можна поділити на три групи:

- Соціально-економічні, що визначають якість використовуваної робочої сили;

- Матеріально-технічні, що характеризують якісь засобів виробництва;

- Організаційно-економічні, що відбивають якість поєднання робочої сили із засобами виробництва.

Резерви зростання продуктивності праці - це такі можливості її підвищення, які вже виявлені, але з різних причин поки що не використані. Резерви використовуються і знову виникають під впливом науково-технічного прогресу. Таким чином, використання резервів зростання продуктивності - це процес перетворення можливого в дійсне. Для найповнішого використання резервів зростання продуктивності праці на підприємствах розробляються програми управління продуктивністю,