Реферат: Мовний етикет невідємний елемент культури мовлення

Подяка: спасибі дякую, дуже вдячний, вік не забуду.

Вибачення: пробачте, перепрошую, даруйте, вибачте.

Комплімент: може стосуватися зовнішності схвалення вчинків, виконаної роботи.

В ділових стосунках належить дуже обережно ставитися до мовних засобів, які використовують при спілкуванні.

Заважають дотримуватися норм етикету, а значить, і ефективно досягати мети ділових контактів вплив моди, недоцільні структури мовного етикету, надлишкові або недоречні в конкретній ситуації, небажання дотримуватися або незнання правил етикету, неврахування соціального досвіду співрозмовника, невміле використання мовноетичних шаблонів, надлишковість яких може створювати враження нещирості у стосунках тощо.

Ділове спілкування має використовувати весь арсенал наявних засобів взаємовпливу комунікантів під час міжособистісних стосунків. Проте основу цих стосунків складатимуть словесні засоби, роботу над удосконаленням яких людина має здійснювати все життя, збагачуючи власні можливості у цій справі. Це особливо важливо для працівників органів внутрішніх справ України для яких спілкування з людьми становить одну з основних форм роботи щодо здійснення службових повноважень.

3. Практична сторона дотримання мовного етикету

Отже, мовний етикет – це набір, або спектр фраз, якими ми послуговуємося у щоденних ситуаціях: знайомства, звертання, вітання, прощання, подяки, співчуття, відмови, компліменту тощо. Діловий стиль реалізується також в усній формі у ділових нарадах, публічних виступах, телефонних розмовах.

Щоб ваша бесіда була результативної незалежно від того, з ким ви розмовляєте необхідно: по-перше сподобатися співрозмовнику, для цього встановлені основні правила які сприяють досягненню даної мети:

-Щиро цікавтеся іншими людьми.

-Посміхніться.

-Помнете, що ім'я людини – це самий сладостный для нього звук на будь-якій мові.

-Будьте гарним слухачем. Заохочуйте інших говорити пр самих себе.

-Говорите про те, що цікавить вашого співрозмовника.

-Уселяйте співрозмовнику свідомість його значущості і робіть це щиро. По-друге – уміти керувати процесом спілкування, впливаючи на людей не ображаючи їх і не викликаючи в них почуття образи. Для цього існують свої правила, дотримання яких дозволяє впливати на людей, не ображаючи їхній і не викликаючи в них почуття образи:

-Починайте з похвали і щирого визнання достоїнств співрозмовника.

-Указуйте на помилки інших не прямо, а побічно.

-Спочатку поговорите про власні помилки, а потім уже критикуйте свого співрозмовника.

-Задавайте співрозмовнику питання замість того, щоб йому щось наказувати.

-Давайте людям можливість врятувати свій престиж.

-Виражайте людям схвалення з приводу найменшої їхньої удачі і відзначайте їхній успіх. Будьте щиросерді у своїй оцінці і щедрі на похвалу.

-Створюйте людям гарну репутацію, що вони будуть намагатися виправдати.

-Прибігайте до заохочення. Створюйте враження, що помилка, що ви хочете бачити виправленої, легко поправна; робіть так, щоб те, на що ви спонукуєте людей, здавалося їм неважким.

-Домагайтеся, щоб люди були ради зробити, те що ви пропонуєте.

По-третє, вибравши мету вашої бесіди, намагайтеся схилити людей до вашої точки зору м'яко без тиску і не нав'язуючи виттю ідеологію. Якщо людина вважає вашу точку зору – своєї, він прагнути до досягнення вашої мети – як до своїй. Для цього треба знать, що:

-єдиний спосіб одержати верх у суперечці – це ухилитися від нього;

-виявляйте повагу до думки вашого співрозмовника. Ніколи не говорите людині, що він не правий;

-якщо ви не праві, визнайте це швидко і рішуче;

-с самого початку дотримуйте дружелюбного тону;

-змусьте співрозмовника відразу ж відповісти вам «так»;