Реферат: Найвидатніші особистості української літератури

Ліна Костенко

Нар. 1930

Народилась 19 березня 1930 року в місті Ржищеві у сім’ї вчителів. В 1936 році сім’я переїхала до Києва. 1936 – 1941 роки – дитинство, арешт і заслання батька як ворога народу. В роки війни пережила багато горя. В 1946 році закінчила школу і вступила до Київського педінституту. З’явилися перші публікації. В 1952 – 1956 роках навчалась в Московському літературному інституті, який закінчила з відзнакою. Повернулась до Києва. В 1957 році виходить перша збірка «Проміння землі». В 1958 друга – «Вітрила». В 1961 третя збірка – «Мандрівки серця». В 1961 – 1977 роках - період так званої «духовної еміграції». Акції протесту (голодування, виступи на захист політв’язнів. В 1962 році вийшла друком кіносценарій «Перевірте свої годинники». Почалися зйомки фільму. В 1963 році розписано набір збірки «Зоряний інтеграл». В 1966 – 1967 роках відзнятий матеріал фільму за сценарієм Ліни Костенко піддається нищівній критиці на пленумах Спілки кінематографістів України. Згодом поетеса відмовляється від авторства переробленого до невпізнанності сценарію. В 1972 році розписано набір збірки «Княжа гора», в 1977 році з’являється збірка «Над берегами вічної ріки». В 1979 році у світ вийшов роман «Маруся Чурай». В 1980 році з’являється збірка «Неповторність». Ліну Костенко нагороджено Шевченківською премією за цю збірку і за роман «Маруся Чурай». В 1987 році видання збірок «Сад нетанучих скульптур», «Бузиновий цар». В 1989 році у світ виходить «Вибране». В 1990 році у США відбувся Всесвітній конгрес «Ліна Костенко – поет і мислитель». В 1995 році поетесу нагороджено Міжнародною літературною премією імені Ф, Петрарки за книгу «Інкрустація», видана італійською мовою. В 1999 році вийшов роман у віршах «Берестечко». Вручено диплом Почесного доктора Національного університету «Києво-Могилянська академія». В 2000 році Ліна Костенко стала першим лауреатом Міжнародної літературно-мистецької премії імені Олени Теліги «за справжнє лицарство у житті, подвижницьку діяльність в ім’я України, створення високохудожніх творів». В 2001 році Національна Спілка письменників України висунула кандидатуру Ліни Костенко на Нобелівську премію в галузі літератури.

Уривок з «Маруся Чурай»

Підвівся Іскра, полковий обозний,

Син Остряниці Якова, Іван.

Увесь блідий, аж під очима чорно.

- Я прошу, люди, вислухать мене.

Багато слів страшних тут наговорено.

Ніхто не говорив про головне.

Я, може божевільним тут здаюся

Ми з вами люди різного коша.

Ця дівчина не просто так, Маруся.

Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа.

Коли в похід виходила батава, -

Її піснями плакала Полтава.

Що нам потрібно було на війні?

Шаблі, знамена, і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни

Безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

Що клекотів у наших корогвах!

А ви тепер шукаєте їй кару.

Вона ж стоїть німа од самоти.

Людей такого рідкісного дару

Хоч трохи, люди, треба берегти!

Важкий закон. І я його не зрушу.

До цього болю що іще додам?

Вона піснями виспівала душу.