Реферат: Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем
У випадках наявності концентрації Ет в крові та сечі від 3,5‰ до 5,0‰ причина смерті від ОА частіше відзначалась у осіб жіночої статі (від +2,5 до +9,1), порівняно з особами чоловічої статі (від +1,8 до +4,1). У випадках наявності концентрації Ет в крові та сечі 5,0‰ і більше причина смерті від ОА навпаки частіше мала місце в осіб чоловічої статі (від +6,5 до +13,5), порівняно з особами жіночої статі (від +6,3 до +9,5), що свідчить про залежність смертельних рівнів концентрації Ет в крові та сечі від статі.
Четвертий етап передбачав встановлення доцільності використання концентрації АцА в крові та сечі як додаткового діагностичного критерію ОА та визначення критеріальної значимості цього показника. У результаті дослідження був встановлений прямий кореляційний зв’язок між рівнями концентрації Ет та АцА в крові, що дає підстави вважати показник концентрації АцА в крові додатковим діагностичним критерієм ОА.
Визначення критеріальної значимості показників концентрації АцА засвідчило, що судово-медичній оцінці підлягають рівні концентрації АцА в крові 0,02‰ і більше (+6,4) як інформативні показники наявності ОА, а також рівні концентрації АцА в крові до 0,001‰ (−8,2) як інформативні показники відсутності ОА.При інших концентраціях АцА в крові, від 0,001‰ до 0,02‰, встановлена відсутність статистично значимої відмінності таких рівнів концентрацій АцА між випадками ОА та іншими причинами смерті (р>0,05), що свідчить про відсутність їх діагностичного значення у випадках ОА. Результати дослідження засвідчили, що будь-який рівень концентрації АцА в сечі не є інформативним критерієм ОА, про що свідчить відсутність статистично значимої відмінності цього показника між випадками ОА та іншими причинами смерті (р>0,05).
Узагальнений аналізпроведеного дослідження дозволив скласти таблиці ДК показників ОА та розробити поетапний алгоритм судово-медичної діагностики даного виду смерті, який складається з чотирьох етапів (табл. 1-4) та шкали діагностики причини смерті (рис. 1).
Алгоритм
судово-медичної діагностики причини смерті
від отруєння алкоголем
І етап – експертна оцінка сукупності макроморфологічних ознак
отруєння алкоголем
Таблиця 1
Діагностичні коефіцієнти макроморфологічних ознак
отруєння алкоголем
|
№ п/п | Макроморфологічні ознаки ОА | ДК+ | ДК− |
| 1 |
В’язкий світло-сірий слиз у проксимальних відділах тонкої кишки | +3,8 | −3,8 |
| 2 | Виражена ін’єкція судин кон’юнктиви | +5,5 | −2,5 |
| 3 | Гіперемія слизової оболонки проксимальних відділів тонкої кишки або крововиливи у її товщу | +4,2 | −3,4 |
| 4 |
Гіперемія судин слизових оболонок гортані та трахеї | +3,4 | −3,4 |
| 5 | Переповнення сечового міхура (понад 200 см3 ) | +4,1 | −2,4 |
| 6 | Ціаноз та одутлість обличчя | +3,6 | −2,4 |
| 7 | Набряк повік | +3,1 | −2,8 |
| 8 | Крововиливи під епікардом (плями Тардьє) | +2,2 | −4,1 |
| 9 |
Крововиливи під легеневою плеврою (плями Тардьє) | +1,8 | −5,0 |
| 10 | Гіперемія та дрібні ерозії слизової оболонки шлунка або крововиливи у її товщу | +4,2 | −1,7 |
| 11 | Набряк легенів | +1,8 | −4,0 |
| 12 |
Бурувато-червоні вогнища крововиливів на черевній поверхні діафрагми | +3,6 | −1,7 |
| 13 | Темно-вишневе забарвлення тканини підшлун-кової залози або крововиливи у її товщу | +2,4 | −3,0 |
| 14 | Набряк ложа жовчного міхура | +3,3 | −1,0 |
| 15 | Повнокров’я та виражений набряк м’якої мозкової оболонки, судинних сплетінь шлуночків головного мозку | +0,7 | −5,0 |
| 16 | Повнокров’я та виражений набряк речовини головного мозку | +0,7 | −5,0 |
| 17 | Венозне повнокров’я внутрішніх органів | +0,5 | −7,6 |
ІІ етап – експертна оцінка сукупності мікроморфологічних ознак
отруєння алкоголем
Таблиця 2
Діагностичні коефіцієнти мікроморфологічних ознак
отруєння алкоголем
|
№ К-во Просмотров: 173
Бесплатно скачать Реферат: Обґрунтування критеріальної значимості діагностичних показників у випадках отруєння алкоголем
|