Реферат: Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками
План
Вступ.
1. Загальні положення.
2. Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками.
3. Документування господарських операцій з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.
4. Відображення операцій за розрахунками з постачальниками та підрядниками на рахунках бухгалтерського обліку
Висновок.
Додатки.
Вступ
На сьогоднішній день існує чимало підприємств, діяльність яких можлива тільки завдяки зобов’язанням за розрахунками з постачальниками. Тобто практично не маючи власного капіталу, підприємство бере в кредит товар (тобто під реалізацію) і отримує значні прибутки не ризикуючи при цьому власним капіталом. Зобов’язання підприємства за розрахунками з постачальниками та підрядчиками займають дуже важливе місце в системі управління діяльністю підприємства. Це аргументується тим, що приймаючи управлінські рішення щодо тактичних чи стратегічних планів підприємства, керівник в першу чергу робить аналіз чи перевірку фінансової звітності, а особливо зобов’язань підприємства, що дає змогу визначити його фінансову стійкість, незалежність та в кінцевому результаті прибутковість.
Розрахунки підприємства з постачальниками та підрядчиками регулюються такими нормативними актами: положення «Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні”, вказівки “Щодо організації бухгалтерського обліку в Україні”, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 «Зобов’язання».
При організації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками використовують типові форми первинних документів що використовуються в торгівлі, а також міжвідомчі форми, що діють у всіх галузях народного господарства. Організація обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками проводиться згідно наказу про облікову політику, розрахунок з постачальником проводиться згідно укладеного договору про постачання товарів чи надання послуг.
1. Загальні положення
Зобов'язання - це борги (заборгованість) підприємства, які виникають внаслідок придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.
Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов'язання, а також принципи відображення зобов'язань у фінансовій звітності визначає П(С)БО 11 "Зобов'язання". Відповідно до нього зобов'язання — це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.
Для визнання зобов'язань повинні бути дотримані дві умови:
1) оцінка їх може бути достовірно визначена;
2) існує ймовірність зменшення економічних вигід внаслідок їх
погашення.
Поточні зобов'язання - це короткострокові фінансові зобов'язання, які мають бути погашені протягом поточного операційного циклу підприємства чи протягом року з дати складання бухгалтерського балансу. Поточні зобов'язання оцінюються за сумою погашення. Багато підприємств купують товари та послуги в кредит без складання формальної кредитної угоди. Такі операції призводять до виникнення заборгованості, відомої як кредиторська.
Кредиторська заборгованість - поточні зобов'язання підприємства, що відображають його заборгованість перед партнерами по комерційних операціях по рахунках, прийнятих до оплати.
Отже, статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом 12 місяців з дати балансу.
Купівля в кредит - це придбання товарів з відстроченням платежу. Закупівля як у зовнішній, так і внутрішній торгівлі - це придбання товарів, послуг за дорученням замовника або з метою продажу.
Зобов’язання підприємства за розрахунками з постачальниками та підрядчиками – це короткострокові зобов’язання, що виникають при постачанні продукції чи наданні послуг. Дані зобов’язання повинні погашатися згідно договорів про купівлю-продаж товарів, що заключається з постачальниками чи підрядчиками.
2. Облік розрахунків з постачальниками
Основними контрагентами підприємств при закупівлі предметів та засобів праці є постачальники і підрядники.
Постачальники - це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, палива, запасних частин, МШП), що надають послуги (подачу електроенергії, газу, води, пари тощо), виконують роботи (поточний і капітальний ремонт основних засобів тощо).
Підрядники - спеціалізовані підприємства або фізичні особи, які виконують будівельно-монтажні роботи при спорудженні об'єктів на підставі договорів підряду на капітальне будівництво.
Порядок та форми розрахунків між постачальником та договорів покупцем визначаються в господарських договорах. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин в ринковій економіці.
Обов'язковою умовою укладання договорів має бути максимально точне відображення зобов'язань обох сторін.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--