Перше призначення на посаду судді строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів Кон­ституційного Суду України, обираються безстроково Верховною Радою України. Вперше обраний суддя складає присягу такого змісту: "Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим".

Судді недоторканні. Судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності і взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчи­ненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставле­ний у будь-який державний орган в порядку провадження у спра­вах про адміністративні правопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушен­ня, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після встановлення, його особи.

Недоторканність судді поширюється на його житло, службове приміщення, транспорт і засоби зв'язку, кореспонденцію, належне йому майно і документи. Стаття 13 Закону України "Про статус суддів" передбачає, що проникнення до житла або в службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, про­ведення там огляду, обшуку чи виїмки, особистий обшук судді, речей і документів можуть провадитись тільки за судовим рі­шенням за наявності порушеної кримінальної справи. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус суддів" суддя не повинен давати будь-які пояснення у справах, що ним розглянуті або роз­глядаються.

Згідно зі ст. 126 Конституції України "вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Суддя не може бути без згоди Верхов­ної Ради України затриманий чи заарештований до винесення об­винувального вироку судом". Будь-яке не передбачене законом втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя заборо­няється і тягне за собою відповідальність згідно з діючим законодавством.

Прояв неповаги до суду або судді з боку осіб, які беруть участь у справі або присутні у судовому засіданні, а так само вчинення поза судовим засіданням будь-яких дій, що свідчать про явну зне­вагу до суду чи судді у зв'язку з їх службовою діяльністю, тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Суддями та народними засідателями в конкретних кримінальних справах можуть виступати тільки особи, які не підлягають відводу. Суддя не може брати участі у розгляді справи та підлягає відводу (ст. 54 КПК України), якщо він є упередженою особою і зацікав­лений в розгляді справи.

До складу суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть; входити особи, які є родичами між собою.

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в апеляційному чи касаційному порядку, а так само брати участь у новому розгляді справи в суді першої інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в апеляційному чи касаційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції, а так само в новому розгляді справи в касаційному порядку після скасування ухвали, постановленої за його участі.

Таким чином, у законодавстві знаходить відбиття турбота про те, щоб у всіх випадках була забезпечена участь у вирішенні всіх кримінальних справ тільки таких суддів, повна неупередженість і незалежність яких не викликає жодних сумнівів.

Останніми роками до компетенції суду входить розгляд скарг учасників процесу на рішення, що приймаються слідчим та проку­рором, а саме: на постанову про відмову в порушенні справи; на постанову про закриття справи.

Скарги на незаконність вказаних рішень розглядаються суддею одноособово. За результатами розгляду скарги суддя приймає одне з двох рішень: скасовує незаконне рішення слідчого або прокурора; залишає вказані рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суддя, який розглядав зазначені скарги, не може пізніше роз­глядати відповідну справу по суті та підлягає відводу.

За наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов'язані за­явити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, а також потерпілим і його пред­ставником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками.

Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випад­ках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.

1.1 Недопустимість повторної участі судді у розгляді справи

Суддя, який брав участь у розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в касаційному порядку чи в порядку нагляду, а так само брати участь в новому розгляді справи в суді першої Інстанції в разі скасування вироку або ухвали про закриття справи, постановлених з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в касаційному порядку, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої інстанції або в порядку нагляду, а так само в новому розгляді справи в касаційній інстанції після скасування ухва­ли, постановленої з його участю.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку на­гляду, не може брати участі в розгляді тієї ж справи в суді першої Інстанції і в касаційному порядку, а так само в повтор­ному розгляді справи в порядку нагляду, якщо постанову (ухвалу), винесену з його участю, скасовано.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в судовій колегії в кримінальних справах Верховного Суду України, що діяла як суд першої, касаційної або наглядної інстанцій, не може брати участі в розгляді цієї справи на Пленумі Верховного Суду України. Участь у розгляді справи на Пленумі не є перешкодою для участі судді у розгляді тієї ж справи у складі судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України.

Судця, який брав участь у розгляді даної справи, зв'язаний
думкою, що раніше у нього склалась. Тому його повторна участь у
розгляді справи може призвести до необ'єктивного рішення.

Участь судді у винесенні рішення про порушення кримі­нальної справи, віддання обвинуваченого до суду, зупинення про­вадження в справі, направлення справи за підсудністю або на
додаткове розслідування не перешкоджає його участі в розгляді тієї
ж справи, оскільки вказаними рішеннями справа по суті (зокрема,
питання про винність чи невинність підсудного) не вирішується.

Суддя, який брав участь в касаційному розгляді справи, не
може брати участь у розгляді тієї ж справи в порядку нагляду навіть
щодо тих осіб, які не оскаржували вирок у касаційному порядку.

Суддя, який брав участь у розгляді справи в порядку нагляду
як доповідач на президії суду, не може брати участь у розгляді тієї
ж справи в суді першої чи другої інстанції.

Як виняток із загального правила про недопустимість повтор­ної участі в розгляді справи суддя, який брав участь у розгляді
справи на Пленумі Верховного Суду України, може брати участь у
розгляді тієї ж справи у складі судової колегії в кримінальних
справах і військової колегії цього суду.

Попередній розгляд справи в касаційному порядку чи в
порядку нагляду не перешкоджає її розгляду в тій же судовій
інстанції в порядку відновлення в зв'язку з ново виявленими обставинами (ч. 2 ст. 400 КПК). Тому участь судді в розгляді справи в
порядку нагляду президією відповідного суду або Пленумом Верховного Суду України не є перешкодою для участі його в перегляді
даної справи цими судовими інстанціями за ново виявленими обставинами, адже склад цих інстанцій може залишитися таким же, як
іпри попередньому розгляді справи в порядку нагляду.

При перегляді ж справи за ново виявленими обставинами судовою колегією в кримінальних справах або військовою колегією Верхов­ного Суду України, якщо вона раніше розглядала цю справу в касаційному порядку чи в порядку нагляду, має застосовуватись загальне правило про недопустимість повторної участі судді у розгляді справи.

2. Обставини, що виключають участь у справі захисника чи громадського захисника

Захисником чи громадським захисником не може бути осо­ба, яка брала участь у даній справі як слідчий, особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, представ­ник потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, особа, яка допитувалася або підлягає допиту як свідок. Захисником чи громадським захисником не може бути також особа, яка є родичем кого-небудь із складу суду, обвинувача або потерпілого.

Адвокат не може брати участі у справі як захисник також і тоді, коли він у даній справі подає або раніше подавав юри­дичну допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, що звернулася з проханням про ведення справи, або коли він брав участь у справі як перекладач чи понятий, а також коли в розслідуванні або розгляді справи бере участь посадова особа, з якою адвокат перебуває у родинних стосун­ках.

При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків захисника в справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею або судом.