Реферат: Обставини, що виключають можливість участі в кримінальному судочинстві
Незнання захисником або громадським захисником мови,
якою ведеться судочинство, не може бути підставою для усунення
його від участі в справі. В такому разі необхідно забезпечити участь
перекладача в процесі.
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному
нотаріаті, органах внутрішніх справ, Служби безпеки, державного
управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість (ч. 2
ст. 2 Закону про адвокатуру).
Виключають участь особи як громадського захисника також
обставини, вказані в пп. 2 і 3 коментарю до ст. 59 КПК.
Захисник і громадський захисник усуваються від участі в
справі слідчим, прокурором, суддею чи судом у зв'язку з відмовою
особи від виконання обов'язків захисника чи громадського захисника за клопотанням учасників процесу або з власної ініціативи.
Рішення про усунення оформляється мотивованою постановою слідчого, прокурора, судді або ухвалою суду, які можуть бути оскаржені відповідному прокурору або до вищестоящого суду в порядку і строки, передбачені статтями 234—236, ч. З ст. 354 КПК.
3. Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача
Представником потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача не може бути особа, яка брала участь у цій справі як слідчий або особа, що провадила дізнання, прокурор, громадський обвинувач, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, захисник, особа, яка допитувалась або підлягає допиту як свідок, а також особа, що є родичем кого-небудь із складу суду або обвинувача.
Адвокат не може брати участі у справі як представник потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача також і за обставин, зазначених у частині 2 статті 61 КПК.
При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача в даній справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі слідчим, прокурором або судом.
Крім обставин, передбачених ч. 1 ст. 63 КПК, за змістом закону обставиною, що виключає участь у справі представникапотерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача, є їх участь у даній справі як громадського захисника або потерпілого.
Якщо особу необхідно усунути від участі в справі як представника, наприклад, у зв'язку з тим, що вона допитувалась або
підлягає допиту як свідок, слідчий, прокурор, суддя або суд
(залежно від того, хто приймає рішення про усунення) повинні
роз'яснити потерпілому, цивільному позивачу або цивільному
відповідачу право мати представника з числа інших осіб, вказаних
у ст. 52 КПК, а якщо ці учасники процесу є неповнолітніми або
недієздатними — забезпечити участь представника у справі.
Питання про усунення особи від участі в справі як представника вирішується слідчим, прокурором, суддею чи судом з власної
ініціативи, за клопотанням учасників процесу або за самовідводом
цієї особи.
Постанова слідчого, прокурора про усунення представника
може бути оскаржена потерпілим, цивільним позивачем, цивільним
відповідачем відповідному прокурору, а постанова судді чи ухвала
СУДУ — до вищестоящого суду в порядку, передбаченому статтями
234—236, 354 КПК.
4. Обставини, що виключають участь у справі особи як громадського обвинувача
Громадським обвинувачем не може бути особа, коли вона є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, коли вона брала участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий або особа, яка провадила дізнання, а також коли вона особисто або її родичі заінтересовані в результатах справи.
При наявності цих обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків громадського обвинувача в справі. На цих же підставах вона може бути усунута судом від участі в справі як з власної ініціативи, так і за клопотанням учасників судового розгляду.
За смислом закону особа не може бути громадським обвинувачем не тільки за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 59, а
й тоді, коли вона була підозрюваним або обвинуваченим у справі,
представником потерпілого, цивільного позивача або цивільного
відповідача, захисником або громадським захисником, понятим,
підлягає допиту як свідок, перебуває в неприязних або дружніх
стосунках з підсудним чи іншими особами, які беруть участь у
справі. З цих причин така особа може бути особисто заінтересована
в наслідках справи і виявити необ'єктивність.
Особа, яка не є членом громадської організації або трудового
колективу, не може виступати в суді від їх імені.
Неприпустимою є також участь у справі як громадського обвинувача особи, уповноваженої адміністрацією підприємства, установи або органом влади.
Не допускається участь громадського обвинувача і громадського захисника від однієї і тієї ж організації чи колективу щодо
одного і того ж підсудного, оскільки в таких випадках не буде
відображена дійсна думка громадськості.
За наявності хоча б однієї з обставин, що виключають участь
особи як громадського обвинувача, вона не може бути допущена до
участі в справі, а якщо буде допущена, то підлягає усуненню від
участі в справі як з ініціативи суду, так і внаслідок задоволення
відводу, заявленого громадському обвинувачеві учасниками судового розгляду, або його самовідводу.
5. Поняття відводу
Відвід судді
При наявності обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов'язані заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, громадським обвинувачем, підсудним, захисником, громадським захисником, а також потерпілим і його представником, цивільним позивачем і цивільним відповідачем або їх представниками.
Заяви про відвід подаються до початку судового слідства. Пізніша заява про відвід допускається у випадках, коли підстава для відводу стала відома після початку судового слідства.
Самовідвід і відвід судді чи народного засідателя можливі за
наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ст. 54 і ст. 55 КПК та
наведених у коментарях до них.
Заявити самовідвід за наявності до того підстав — це не право,
а обов'язок судді і народного засідателя.
Суддя, а при колегіальному розгляді справи — головуючий
зобов'язані в підготовчій частині судового засідання оголосити
склад суду і прізвище запасного народного засідателя, якщо він є,
роз'яснити учасникам судового розгляду належне їм право відводу
і запитати, чи заявляють вони його проти будь-кого із складу суду (статті 287, 360 КПК).
Заяви про відвід і самовідвід мають бути подані до початку
судового слідства з тим, щоб не ускладнювати процес у даній справі.
Якщо відвід заявлено після початку судового слідства, суддя або головуючий повинні з'ясувати, коли підстава для відводу стала відома учаснику судового розгляду і причини його заяви з відступом від загального правила.
Заява про відвід судді, який одноособово розглядає справу, подається у письмовому вигляді не менш як за три дні до судового розгляду справи (ч. З ст. 57 КПК).
Відвід прокурора
Правила, передбачені статтями 54 і 56 КПК, стосуються прокурора. Проте коли прокурор брав участь у проведенні попереднього слідства в справі, у розгляді справи в суді першої інстанції, в касаційному порядку чи в порядку нагляду, то ці обставини не можуть бути підставою для відводу.