Реферат: Омоніми як засіб творення каламбуру в анекдотах

Основна стилістична мета каламбуру – комічний ефект або сатиричне звучання визначеного пункту тексту, на якому зосереджується увага читача.

Отже, каламбур - це гра слів, що побудована на зіткненні звичного звучання з незвичним і несподіваним значенням.

Елементом, що забезпечує каламбуру успіх, є непе­редбачуваність тієї чи іншої ланки в ланцюзі мовлення, так званий ефект несподіванки. Поява кожного елемента мовного ланцюга як би визначається всіма попередніми елементами і визначає всі наступні елементи: одночасно або послідовно читач сприймає два значення, одне з яких не очікував.

Сутність каламбуру полягає в сутичці або, навпаки, у несподіваному об’єднанні двох несумісних значень в одній фонетичній (графічній) формі.

Основними елементами каламбуру є, з одного боку, однакове або близьке, до омонімії, звучання (у тому числі й у звуковій формі багатозначного слова в його різних значеннях), з іншого боку – невідповідність, до антонімії, між двома зна­ченнями слів, компонентів фразеологічної єдності.

1. Начальник наказав критикувати себе, як завгодно . Але як йому завгодно , на сказав.

2. Суддя. Яка у вас професія?

Засуджений. Я соліст .

Суддя. А де співаєте?

Засуджений. Я не співаю, я солю капусту, огірки, помідори.

Каламбур – це дотеп, що виникає на базі використання власне мовних засобів.

Слово володіє великою кількістю комедійно-виражальних можливостей. Різний зміст слів, однакових за звучанням, дозволяє комедійно зблизити і співставити зміст понять, що виражаються цими словами. Вже проста омонімічна близькість слів містить багаті можливості для комедійної обробки життєвого матеріалу.

Каламбур, будучи органічно пов’язаним із природою та національною специфікою певної мови, складає особливо багато труднощів при перекладі на іншу мову. Людині, яка не знає мови оригінала, для того щоб відчути всю “комедійну насолоду” і дотепність каламбуру, часто необхідний не лише дослівний переклад, але й спеціальні коментарі. Прикладом можуть слугувати такі анекдоти:

1. Священик прогулювався лісом і читав свій молитовник. Коли святий отець підняв очі до неба, він раптом побачив ноги людини, яка повісилася. Священик вийняв самогубця із зашморгу, повернув до життя і почав дорікати йому:

- Що вас привело до такого злочину?

- Падре, мені занадто набридло моє життя.

- Чи намагалися ви знайти втіху в релігії?

- ͳ!

- Відкрийте книгу. Ви знайдете слова підтримки і гарну пораду.

Той, що тільки-но воскрес відкрив книгу і прочитав: “ Repons toi ” [2] .

2. Обладал даром слова, но ни слова не произносил даром : был платным лектором (рос.).

3. - Бреете?

- Да, только “Невой” .

- А я и не вою .

Каламбур виникає у Франції в період розквіту абсолютної монархії, яка виступала в якості цивілізуючого центра на­ціонального життя. Не випадково, що саме французьке визначення гри слів “сalembour” отримує міжнародне значення і входить у інші мови.

Велика кількість дослідників комічного (З.Фройд, Фішер, Ліппс) відносять каламбур до нижчого сорту дотепності. Але це неісторичне твердження: для французького придворного життя ХVІІ - ХVІІІ століть каламбур був вищою формою дотепу. “У його легкості, блискові, безтурботних веселощах була певна естетична відповідність характерові життя вищих шарів нації, які визначали її духовне життя” [4, 138].

Вміння каламбурити високо цінувалося і було своєрідною візитною карткою людини. Ю.Б.Борєв у своїй книзі “Ко­мическое” наводить, як ілюстрацію тогочасної дійсності таку притчу:

Одного разу Людовік ХV захотів перевірити дотепність одного з членів своєї свити. Монарх сказав цьому кавалерові, що хоче стати сюжетом його дотепу, на що придворний вдало відповів: “Le roi n’est pas sujet ”. “Sujet ” означає і “сюжет” і “підданий”, - звідси двознач­ність і гра слів у відповіді: “король – не сюжет”, “король – не підданий” [4, 184].

Кожна мова має свою специфічну систему ідіоматичних зворотів, синонімів та омонімів. Вони лягають в основу комедійних мовних засобів і впливають на національно-сти­льову своєрідність гумористичного твору.

Розглянемо, що являють собою омоніми взагалі, та особливості їх використання з метою створення комічного ефекту в каламбурах.