Реферат: Оплата праці

Правове визначення заробітної плати міститься у ст. 1 Закону України “Про оплату праці”. Заробітна плата – винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-дівових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства [14 ст. 1]

Структурно заробітна плата складається з трьох частин:

1) Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів для службовців).

2) Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

3) До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсацій та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми [14 ст. 2]

Згідно зі статтею з Кодексу законів про працю України мінімальною заробітною платою є законодавчо встановлений розмір заробітної за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт). До мінімальної заробітної плати не включається доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати. На сьогоднішній день розмір мінімальної заробітної плати становить 185,00 грн., а сума 185 грн. менше за пожиточний мінімум встановлений законодавством.

Розмір заробітної плати може бути нижчим за встановлений трудовим договором та мінімальний розмір заробітної плати у разі невиконання норм виробітку, виготовлення продукції, що виявилося браком, та з інших, передбачених чинним законодавством причин, які мали місце з вини працівника.

Забороняється будь-яке зниження розмірів оплати праці залежно від походження соціального і майнового стану, расової та національної незалежності, статі, мови, політичних поглядів релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру знань, місця проживання. [14 стаття 21].

Робочий тиждень працівників Олевського КГТ не перевищує 40 годин [20 стаття 50].

Напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників комбінату скорочується на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому дні.

Напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не перевищує 5 годин. [20 стаття 53]. [див. ст.].

Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідки).

Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників – залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати [14 стаття 6].

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат; премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються комбінатом громадського харчування самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітником, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються директором комбінату. [див ст.] [20 стаття 97].

На підприємстві застосовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна – це форма оплати праці, яка залежить від кількості відпрацьованих годин і тарифних ставок (окладів) за годину.

Відрядна – оплата праці, яка залежить від кількості виготовлених працівником одиниць продукції (робіт, послуг) встановленої якості з урахуванням складності умов його праці, а також відрядних розцінок на одиницю продукції (робіт, послуг) [6 ст. 187].

Погодинна оплата праці має дві системи: проста погодинна та погодинно-преміальна [8 ст. 366].

На підприємстві використовують погодинна-преміальну, яка є різновидом погодинної оплати праці, при якій понад заробітної плати, належної за фактично відпрацьований час, сплачується преміальна винагорода за досягнення високих кількісних і якісних показників. Цю систему застосовують при нарахуванні заробітної плати амін. персоналу [див. ст.].

Відрядна форма оплати праці має п’ять систем: пряма відрядна, преміальна, прогресивна, акордна, бригадна. [8 ст. 366].

Підприємство застосовує бригадну систему оплати праці, яку визначають шляхом множення розцінки за одиницю роботи на фактично виконаний обсяг робіт бригадою. Дану систему використовують при нарахуванні заробітної плати кухарям, кондитерам, іншим працівникам кухні, барменам та офіціантам. Заробіток між членами бригади на підприємстві розподіляють пропорційно до відпрацьованого часу [див. ст.].

Робота у святковий і неробочий день в Олевському КГХ оплачується у подвійному розмірі, відрядником – за подвійними відрядними розцінками [20 стаття 107].

Згідно зі статтею 73 кодексу законів про оплату праці України святковими днями в травні місяці вважаються 1, 2 та 9 травня. Тому ці дні відрядним працівникам оплачуються у подвійному розмірі [див. ст.].

Допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується працівникам Олевського КГХ при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу в зв’язку з захворюванням при, догляді за хворим членом сім’ї, карантині, санаторно-курортному лікуванні і протезуванні – в розмірі до повного заробітку. [див. ст.].

При хворобі або каліцтві допомога виплачується до відновлення працездатності або встановлення інвалідності [20 стаття 256].

Сума допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю визначається шляхом множення середньоденної заробітної плати за попередні два місяці на кількість робочих днів, пропущених у період непрацездатності, та на відсоток, визначений на підставі загального трудового стажу працівника [7 ст. 81] [див. ст.]

Розміри допомоги по тимчасовій непрацездатності в залежності від загального стажу працівника становлять: