Реферат: Оптимізація діагностики і профілактики спалахів негоспітальної пневмонії, що виникає на тлі гострих респіраторно-вірусних інфекцій серед військовослужбовців строкової служби
2. Попередження негативного впливу переохолодження військовослужбовців при проведенні шикувань на відкритому повітрі, несенні вартової служби, на польових заняттях, при обслуговуванні техніки. Цей комплекс включає зокрема максимальне скорочення часу шикування, забезпеченість особового складу теплою білизною, вартовим одягом, гарячим чаєм, розгортання пунктів обігріву, виконання режиму роботи сушильних кімнат.
Протиепідемічні заходи повинні бути спрямовані на максимальне виявлення всіх форм захворювання з ізоляцією та госпіталізацією хворих, з супутніми обсерваційними та дезінфекційними заходами.
На 1 етапі заходи найлегші, найдешевші, вимагають мінімум сил та засобів, але при їх здійсненні – максимально позитивний результат. Спалах не розвивається взагалі.
Максимальна ізоляція та госпіталізація всіх хворих на ГРВІ з акцентом на максимальне виявлення легких та субклінічних форм з цілодобовим моніторингом стану здоров’я, включаючи індивідуальну анкету, огляд, опитування, термометрію. Передбачити заздалегідь достатню кількість ліжок стаціонару та ізоляторів. Профілактичний прийом противірусних та імуномодулюючих препаратів.
На 2 етапі, який виникає при неефективних протиепідемічних заходах першого етапу, значно зростає потреба у ліжках, для госпіталізації та ізоляції хворих.
Якщо етап не зупиняється – 14-добовий термін окремого розташування молодого поповнення продовжується. Учбово-бойова підготовка для цих підрозділів призупиняється.
Профілактичні заходи 3 етапу. Якщо виник 3 етап епідемії, це свідчить, що два попередні не були ефективними. Він вимагає в багато разів більше зусиль та матеріальних засобів, припинення навчально-бойової підготовки, великих затрат на лікування ГРВІ і НП та їх ускладнень.
На цьому етапі необхідно забезпечити додаткову кількість ліжок в ізоляторах, інфекційних та терапевтичних відділеннях для лікування хворих на ГРВІ та НП. Виділити додаткові сили і засоби для адміністрації ізоляторів, ведення хворих в інфекційному та терапевтичному відділеннях. На цьому етапі своїх сил у медичної служби вже може не вистачити і частину хворих необхідно евакуювати у сусідні госпіталі. Частину медперсоналу, якого не вистачає для роботи у вогнищі спалаху, прикомандирувати з інших місць.
Профілактичні заходи 4 етапу. Розвиток 4 етапу епідпроцесу – свідчення неефективності протиепідемічних заходів на попередніх етапах. За нашим аналізом, нажаль, в більшості випадків саме так і відбувається. На ГРВІ вже перехворіли і хворіють тисячі, на НП – сотні. Причому якщо навчально-бойовий процес не припиняється, на ГРВІ і НП можуть хворіти по декілька разів. Велика кількість ускладнень у вигляді синуситів, отитів, міокардитів, гломерулонефритів. Паралельно підвищується рівень іншої інфекційної захворюваності – ангіни, кір, краснуха, епідпаротит, які потребують окремої ізоляції і раннього виявлення. Не поодинокі випадки мікст-захворювань: ГРВІ, краснуха, вітряна віспа, епідпаротит, синусит, серозний менінгіт, НП та ін.
Окрім загальних заходів, самим головним є ранній активний вияв хворих та їх госпіталізація з адекватним сучасним лікуванням.
З такою задачею на 4 етапі медична служба учбового центру вже справитися не в змозі. Тому більшість хворих необхідно госпіталізовувати до інших лікувальних закладів. А на медичну службу покласти головне питання раннього активного вияву хворих і початок лікування з невідкладною допомогою.
Профілактичні заходи 5 етапу. На цьому етапі нових випадків захворювання одиниці. Більшість особового складу вже перехворіла. На медичну службу покладається завдання по оцінці результатів спалаху та експертній роботі для забезпечення відновлення здоров’я особового складу. Всі хворі, які перенесли неускладнену нетяжку НП потребують звільнення від службових обов’язків на 15 діб. Таких хворих при спалаху може налічуватися до 85-90%. Всі хворі, які перенесли тяжку, або ускладнену НП (до 7-15%), потребують відпустки за станом здоров’я на 30 діб з наступним переосвідченням стану здоров’я до подальшої служби у ЗСУ.
Таким чином, розроблені методи профілактики дозволили в 2001- 2006 рр. достовірно (р<0,05) знизити захворюваність на гострі респіраторно-вірусні інфекції та негоспітальну пневмонію серед військовослужбовців строкової служби навчального центру ЗС України по відношенню до періоду 1995-2000 рр. (захворюваність на ГРВІ знизилась з 461,7±45,8‰ до 192,5±21,5‰, захворюваність на негоспітальну пневмонію знизилась з 68,3±14,6‰ до 24,2±5,8‰). За період 2001-2006 років не було діагностовано жодного спалаху захворювання на НП.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної задачі сучасної пульмонології – оптимізація діагностики і профілактики спалаху ?