Реферат: Органи і посадові особи які ведуть кримінальний процес їх права та обов язки

1. Орган дізнання (особа, яка провадить дізнання)

2. Слідчий

3. Начальник слідчого відділу

4. Прокурор

5. Суддя (суд)

6. Список використаної літератури

Вступ

До числа учасників кримінального процесу, які ведуть кримінально-процесуальне провадження, належать: орган дізнання (особа, яка провадить дізнання), слідчий, начальник слідчого відділу, прокурор, суд (суддя).

1. Орган дізнання (особа, яка провадить дізнання)

Дізнання — це основана на процесуальному законі та відомчих підзаконних актах діяльність уповноважених адміністративних органів¹ , яка спрямована на запобіган­ня, розкриття злочинів, розшук та викриття винних, а також розслідування злочинів у формі дізнання.

Згідно зі ст. 101 КПК в межах своєї компетенції орга­нами дізнання є: міліція, податкова міліція, органи без­пеки, начальники органів управління військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступни­ки з питань провадження дізнання, командири (началь­ники) військових частин, з'єднань, начальники військо­вих установ; командири кораблів; митні органи, началь­ники виправно-трудових установ, слідчих ізоляторів, лі­кувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв, органи державного пожежного нагляду, органи прикордонної служби та капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

До компетенції органів дізнання належить право пору­шувати та розслідувати у формі дізнання кримінальні спра­ви в зв'язку з приводами і підставами до порушення кри­мінальної справи, що є в їх розпорядженні й надійшли до їх органів про вчинення злочину. Дізнання — це одна з форм розслідування, що здійснюється за необхідності орга­нами, зазначеними вище, які не тільки мають право порушувати чи відмовляти в порушенні кримінальної спра­ви, а й провадити ряд слідчих дій протягом не більше десяти днів із моменту порушення справи.

Крім того, до компетенції органів дізнання належить право:

— прийняття, реєстрації, розгляду, перевірки заяв та повідомлень про злочини та вжиття щодо них необхідних заходів;

— провадження дізнання у справах про тяжкі злочини (ч. 2 ст. 104 КПК);

— провадження дізнання у справах про злочини, що не є тяжкими (ч. 1 ст. 104 КПК);

— досудової підготовки матеріалів у протокольній формі (статті 425—426 КПК);

— провадження розшукових та слідчих дій у порядку виконання доручень і вказівок, а також окремих дору­чень (статті 114—118 КПК).

Дізнавач, або особа, яка провадить дізнання, не користу­ються процесуальною самостійністю, як слідчий. На жаль, у кримінально-процесуальному законодавстві досі немає нор­ми, яка б передбачала повноваження дізнавача при прова­дженні дізнання по кримінальних справах, які має слідчий та начальник слідчого відділу (статті 114—114^і КПК).

При порушенні та відмові в порушенні кримінальної спра­ви, зупиненні, поновленні провадження у справі, проведенні обшуку, виїмки, освідування і провадженні інших слідчих і процесуальних дій дізнавач у процесуальному плані не має права самостійно приймати рішення, оскільки проваджен­ня таких дій підлягають обов'язковому затвердженню кері­вником відділу чи начальником органу дізнання.

Не можна погодитися з деякими авторами, які ствер­джують, що орган дізнання має право притягувати особу як обвинуваченого² , оскільки на практиці цю слідчу дію провадять тільки органи досудового слідства. Крім того, КПК не надає такого права органу дізнання.

2. Слідчий

Це учасник кримінального процесу, який провадить досудове слідство згідно зі ст. 114 КПК.

При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, якщо законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Реалізуючи своє право, як процесуальне незалежний учасник кримінального процесу слідчий має право не по­годитися з вказівками прокурора:

1) щодо притягнення особи як обвинуваченого;

2) щодо кваліфікації злочину та обсягу обвинувачення;

3) щодо направлення справи для віддання обвинуваче­ного до суду;

4) щодо закриття справи.

У таких випадках слідчий має право подати справу прокуророві вищого рівня з письмовим викладенням своїх заперечень.

У цьому разі прокурор або скасовує вказівки прокуро­ра нижчого рівня, або доручає подальше провадження до­судового слідства по справі іншому слідчому.

Всі інші вказівки прокурора, які він дає слідчому в письмовій формі по кримінальній справі, обов'язкові для виконання (наприклад, допитати свідків, призначити по справі судову експертизу, провести відтворення обстанов­ки та обставин події тощо).

Обов'язковими для виконання є вказівки і доручення слідчого, що він дає органу дізнання по справах, які він розслідує, з провадження процесуальних і слідчих дій.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами та організаціями, посадови­ми особами і громадянами.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--