Реферат: Органи і посадові особи які ведуть кримінальний процес їх права та обов язки

Участь прокурора в суді першої інстанції. Участь про­курора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випадків: 1) якщо розглядаються справи про притягнення до крим­інальної відповідальної особи не інакше як за скаргою по­терпілого; 2) якщо прокурор відмовився підтримати дер­жавне обвинувачення.

Прокурор, керуючись вимогами закону і своїми внутріш­німи переконаннями, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування щодо застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного.

Якщо в результаті судового розгляду прокурор переко­нається, що дані судового слідства не підтверджують пред'яв­леного підсудному обвинувачення, він повинен відмови­тися від обвинувачення і в своїй постанові викласти моти­ви відмови. В цьому разі суд роз'яснює потерпілому та його представникові їх право вимагати продовження роз­гляду справи і підтримувати обвинувачення.

Прокурор пред'являє або підтримує пред'явлений цивіль­ний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів.

Якщо в судове засідання не з'явиться прокурор і якщо неможливо замінити його іншими особами, слухання спра­ви слід відкласти.

Прокуророві, який уперше вступив у справу, суд зобо­в'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з ма­теріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні.

Про неявку прокурора в судове засідання суд повідом­ляє відповідні органи (ст. 289 КПК), наприклад прокуро­ра вищого рівня.

Участь прокурора в апеляційному провадженні. Відпо­відно до п. 8 ч. 1 ст. 348 КПК прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також проку­рор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, має пра­во на апеляційне подання (апеляцію).

До апеляції прокурора додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується апеляція.

Прокурор при поданні апеляції повинен додержувати­ся процесуальної форми, встановленої КПК, а саме за­значити у ній: 1) назву суду, якому адресується апеляція; 2) особу, яка подає апеляцію; 3) вирок, ухвалу чи поста­нову, на які подається апеляція, і назву суду, який їх постановив; 4) в чому полягає незаконність вироку, ухва­ли, постанови та доводи на її обґрунтування; 5) прохання особи, яка подає апеляцію; 6) перелік документів, які до­даються до апеляції.

При обґрунтуванні прокурором необхідності зміни чи скасування вироку, ухвали, постанови апеляція повинна містити посилання на відповідні аркуші справи.

Участь прокурора в касаційному провадженні. Проку­рор також має право на внесення касаційного подання (ст. 384 КПК). Касаційне подання на судові рішення, за­значені у ч. 1 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апе­ляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвину­вальний висновок.

Касаційне подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступни­ки, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор об­ласті, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них проку­рори та їх заступники в межах їхніх повноважень — неза­лежно від їх участі в розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції. Особам, які вправі подати касацій­ну скаргу, касаційне подання, надається можливість оз­найомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання.

Подання на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом одного місяця з мо­менту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються. Касаційні скарги і подання на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскаржен­ня, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

Дії прокурора з відновлення справи в зв'язку з нововияв-леними обставинами. Клопотання про перегляд справи в зв'язку з нововиявленими обставинами заінтересовані особи подають прокуророві. З метою перевірки такого клопотання прокурор має право витребувати справу з відповідного суду.

Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини в справі, зобов'язаний особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розсліду­вання цих обставин.

Про призначення розслідування нововиявлених обста­вин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами, встановленими КПК для проведення досу-дового слідства.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє ЇЇ разом з матеріалами роз­слідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуроровіАвтономної Республіки Крим, прокуророві області, про­куророві міст Києва чи Севастополя, військовому проку­ророві (на правах прокурора області), який і вирішує пи­тання про внесення подання до апеляційного суду.

Якщо прокурор не вбачає підстав для перегляду спра­ви в зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмов­ляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що по­відомляє осіб та підприємства, установи, організації, які внесли клопотання. Ця постанова прокурора може бути оскаржена прокуророві вищого рівня.

5. Суддя (суд)

Суддя — це голова, заступник голови і суддя відповід­но Верховного Суду України, апеляційного суду Автоном­ної Республіки Крим, апеляційних судів областей, апеля­ційних судів міст Києва та Севастополя, військових осіб регіонів та Апеляційного суду Військово-Морських сил України, Касаційного суду України, Вищого спеціалізо­ваного суду, народний засідатель, присяжний.

Суддя — учасник кримінального процесу, на якого покла­дено, згідно з Конституцією України (статті 124—131), Зако­ном України «Про судоустрій України» здійснення право­суддя в Україні по кримінальних справах на основі норм КПК.

Правосуддя здійснюють професійні судді, а у визначе­них законом випадках - народні засідателі та присяжні. Судочинство провадиться суддею одноособове, колегією суддів разом із судом присяжних. Вироки та рішення суду виносяться іменем України та є обов'язковими до вико­нання на всій території держави. Суд, здійснюючи право­суддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та іншими законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інте­ресів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупере-дженим судом, утвореним відповідно до закону.

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політич­них, релігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і харак­теру занять, місця проживання та інших обставин.

Список використаної літератури:

1. Кримінально-процесуальний кодекс України із змінами та доповненнями від 21 червня 2001 р. №2533-ІІІ.

2. Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В.Т. – К., 2004.

3. Конституція України. — К., 1996. — С. 58—62;