Реферат: Основи державної влади Чехії та їх місце в політичній системі
Отже, проаналізувавши ЗМІ Чехії, можна дійти висновку, що найвпливовішими газетами Чеської Республіки є “Право”, “Праце”, “Млада фронта днес” та “Земедельське новини”. Оскількищоденний їхній тираж перевищує 200 тис. екземплярів, то значна частка населення країни перебуває під їх впливом.
Потрібно зазначити, що окрім газет демократичногоспрямування, яких більшість, видаються також газети лівої орієнтації (“Нова свобода”). Свій тижневик також видає Чеська соціал-демократична партія.
2. 3 Політико-електоральний аналіз чеського суспільства
Важливе значення для глибшого розуміння механізмівфункціонування сучасної політичної системи Чехії має електоральний аналіз, насамперед на основі виборів 1998 р. Результати виборів по регіонах вказують на перемогу ГДП у Празі та Східній Чехії, у Центральній Чехії ГДП отримала однакову підтримку з ЧСДП. Протистояння та співвідношення сил між правоцентристськими партіями та лівою опозицією представлені таким чином: опозиція перемогла лише у Західній Чехії, Північній Моравії та має 50% голосів у Південній Моравії.
На політичну розстановку сил у Палаті Представників також впливає характеристика регіонів: їх промисловий, економічний, соціальний рівень, структура населення тощо. У партійній боротьбі вищезазначені регіони відрізняються від решти такими ознаками. Прага, Центральна та Східна Чехія характеризуються високим рівнем пенсій по старості – близько 5200 крон (станом на кінець1997 р.). Це особливо кидається у вічі в порівнянні з промисловимирегіонами Північної та Південної Моравії. Регіони, де перемогла ГДП або мала рівну кількість голосів з ЧСДП характеризуються порівняно високим рівнем заробітної плати – понад 10000 крон (на кінець 1997 р.) Прага та Центральна Чехії виокремлюються за низьким рівнем трудової неспроможності (до 5,5%). Порівняння безробіття по регіонах вказує в середньому на рівне співвідношення між ними, але райони Моравії мають близько 6% безробітних на відміну від Праги та Центральної Чехії, де спостерігається рівень до 4%. Відповідно вищою є кількість кандидатів на робоче місце у промислових регіонах Моравії. Розвиток приватного підприємництва також вищий у регіонах Праги та Центру. Таким чином, можна засвідчити перемогу ЧСДП, наприклад, у більш промислово розвинених регіонах з вищим рівнем безробіття, де вище невдоволення соціальною політикою уряду, менше людей з вищою освітою, нижчий рівень підприємництва.
Докладніше характеризує співвідношення сил у Палаті Представників доля у нижній палаті лівої опозиції та правоцентристського блоку. До попередньої характеристики регіонів, де перемогли ЧСДП, слід додати Західну Чехію, де ліва опозиція отримала на виборах 1998 р. 53% всіх голосів виборців. Західна Чехія має подібні до регіонів Моравії характеристики. Але, загалом, спостерігається стійке співвідношення опозиції (47%) і право центристів (53%). На фоні цього виділяється Прага, де опозиція має найменше голосів виборців.
Вивчення задоволеності політичною ситуацією серед населення Чехії вказує, що політичний розвиток не задовольняє суспільство. Зокрема, кількість цілком задоволених має постійну тенденцію до зниження. Лише середина 1996 р. викликала особливе зацікавлення політичним розвитком країни.
Станом на середину 1998 р. майже всі виборці (92-95%)погодились, що аргументами тієї чи іншої партії були: їїпередвиборна програма партії, ставлення до неї, довіра до представників, що стоять на її чолі. Електорат поєднує з іміджем політичних партій свої сподівання на майбутнє. Більшість виборців (63%) погоджується з тим, що передвиборна кампанія впливає на їх власне рішення.
Аналіз електоральної характеристики чеського суспільства трансформаційного періоду дозволяє зробити кілька висновків.
1. Підтвердилось, що найпевніше ядро виборців має Комуністична партія Чехії та Моравії. У порівнянні з іншими партіями підтримку їй висловили найбільше прибічників (27% –переконані прихильники, 42% – в більшості погоджуються зпрограмними установками та діяльністю).
2. За КПЧМ слідує Християнсько-демократична унія – Чеська народна партія (ХДУ-ЧНП). Ця партія близька потенційним виборцям своїми принципами, часто довіряють і її представникам. Прихильники партії виходять з “сімейного” відношення та свою роль відіграє членство в партії. Третина опитаних є прихильниками цієї партії.
3. Відносно стійке ядро має Громадсько-демократична партія (ГДП). Її прихильникам ця партія близька своїми принципами та програмою, також довіряють і її представникам. Ця партія має одну п’яту переконаних прихильників і понад дві п’яті їй симпатизують.
4. Чеська соціал-демократична партія має серед інших партій найменше переконаних прихильників, хоча майже половина її виборців симпатизує партії.
5. Новостворена Унія Свободи має лише 5% переконаних прихильників, майже половина опитаних – це симпатики. Разом з тим її політичне підґрунтя незмінне і почало зміцнюватися.
Відношення до партій серед населення не завжди залишалось стабільним, на цей рівень впливала як економічна ситуація, так і політична орієнтація партій. Кількість переконаних прибічників у партій має хвилеподібний характер. Як свідчать статистичні дані, найбільше прихильників партії мали саме напередодні виборів 1996 року, а до початку 1998 р. рівень прихильників постійно знижувався. Передвиборна кампанія 1998 р. викликала зростання зацікавлення до партій, внаслідок чого на середину 1998 р. спостерігалось підвищення рівня переконаних прихильників певних партій.
Відмінності щодо ставлення населення до проблем розвитку також полягають у приналежності або схильності до підтримки тієї чи іншої політичної партії. Так, менш критично ситуацію сприймають прихильники ГДП та УС, іншої думки дотримуються потенційні виборці КПЧМ. До незадоволених сучасним станом належать прихильники ЧСДП.
На основі ставлення громадськості до політичного розвиткуможна сказати, що зберігається відносно стабільна поведінка щодо політичних партій, блоків і їх лідерів. Цей процес наводить на думку, що політична орієнтація партій за 1993 – 2001 рр. практично не змінилась, лише певні суб’єктивні чинники послабили окремі партії та посилили інші. Громадськість визначила й головні проблеми, які мають стати основою політичних програм. Зокрема, проблеми економічного та соціального розвитку турбують населення найбільше. Цей чинник вказує на недостатність або неефективність політичної діяльності у цих галузях. Але посилення законодавчої діяльності у цих сферах можливе лише за умови суттєвої переваги одного з блоків. На сучасному етапі спостерігається зовсім інша картина, так як співвідношення блоків у парламенті залишилось близьким до одиниці. Це також підтверджує те, що впродовж 5 років ця розстановка не змінилась, залишивши праву орієнтацію потенційного електорату та сильний політичний Центр (згідно соціологічних даних, ліві – 21% опитаних; Центр –32%; за правих – 36% ).
Висновки
1. Аналіз трансформаційних процесів з кінця 80-х рр. ХХ ст. у Чехії показав, що суспільно-політичні зміни в житті радянського суспільства, які отримали назву “перебудова”, викликали ряд соціальних змін і в країнах соціалістичної співдружності, в тому числі в Чехословаччині. Чехословацьке суспільство давно вже дозріло для проведення реформ.
Незадоволення офіційною політичною лінією охоплювало все більші прошарки суспільства. Особливо високої напруги ситуація в суспільстві досягла в серпні 1988 р. у зв’язку з двадцятиріччям вторгнення в Чехословаччину радянських військ.
Революційні події, що отримали назву “лагідної” або “оксамитової” революції, почалися 17 листопада 1989 р. в міжнародний день студентів. Тоді перехід до нової політичної системи стався швидше і легше в порівнянні з сусідніми країнами колишнього “радянського блоку” внаслідок загальної системної кризи, яка прискорила процеси демонтажу старої командно- адміністративної системи та створення нових демократичних засад суспільно-політичного розвитку.
1 грудня 1990 р. було змінено федеральний устрій та назву країни (ЧСФР). Реальною в майбутньому стала можливість виникнення окремих держав на місці єдиної ЧСФР. Нова держава здійснила низку економічних реформ, головними з яких були приватизація та створення конкурентного середовища.
Загалом, з точки зору головних результатів перших років посткомуністичного періоду в Чехословаччині, необхідно підкреслити наступне: країна, покінчивши восени 1989 р. з тоталітарним режимом, енергійно звернулася до демократизації суспільства і трансформації економіки.
2. Теоретично-прикладний аналіз політико-соціальних процесів початку 90-х рр. ХХ ст. показує, що до розпаду Чехословаччини призвело передовсім загострення національного питання та розбіжності з приводу темпів і методів здійснення економічних реформ. В результаті було прийнято рішення про поділ країни з 31 грудня 1992 р. на дві окремі держави Чеську та Словацьку республіки. Ця подія ввійшла в історію як “лагідне розлучення”.
3. У сенсі сучасного розуміння форми держави Чехія за прийнятою формою державного правління є парламентською республікою. Існує чіткій розподіл влади: законодавча влада належить Парламенту, який складається з двох Палат – Палати представників та Сенату; виконавча влада – Президенту та Уряду, судова влада – системі судів у складі Конституційного Суду, Верховного адміністративного суду, вищих обласних і районних судів.
4. Важливим елементом інституційної підсистеми політичної системи суспільства виступають засоби масової інформації, які відіграють вагому роль у політичних відносинах і справляють значний вплив на владу.
Чехія має досить розвинуту систему засобів масової інформації. Аналіз друкованих ЗМІ Чехії показує, що найвпливовішими газетами Чеської Республіки є “Право”, “Праце”, “Млада фронта днес” і “Земедельське новини”. Їх щоденний тираж перевищує 200 тис. екземплярів, що дозволяє їм суттєво впливати на формування електоральних вподобань і громадської думки з приводу різноманітних питань суспільно-політичного та соціального розвитку, в тому числі й подальшого реформування політичної системи суспільства.
Потрібно зазначити, що окрім періодичних видань демократичного спрямування, яких більшість, видаються також газети лівої політичної орієнтації (наприклад, “Нова свобода”). Свій тижневик також видає Чеська соціал-демократична партія.
5. Значний вплив на суть і механізми функціонування політичної системи Чеської Республіки справляє партійна система даного суспільства, насамперед тому, що партії є важливою складовою будь-якої держави, активними суб’єктами владно- політичного та виборчого процесу.