Реферат: Основи інтеграції та гармонізації аудиту в Україні

Україна на сьогодні є невід’ємною складовою світового економічного співтовариства i поступово набуває все більшого значення як бізнесовий та політичний партнер. Хоча національні особливості побудови облікової системи та здійснення фінансового контролю існують, проте інтеграційні економічні процеси викликають потребу в гармонізації національних облікових систем і аудиторських процесів у міжнародному та європейському масштабах.

Одним з інструментів, який допомагає розвивати економічні відносини, у тому числі міжнародні, є аудит, оскільки він забезпечує довіру до перевіреної фінансової інформації для її користувачів різних рівнів (міжнародного, державного, урядового, підприємства).

Суттєвий вплив на процеси глобалізації мають новітні інформаційні та телекомунікаційні технології, які перетворилися з елементів інфраструктури минулих років на універсальний засіб економічного, культурного, наукового розвитку. Такій новій моделі світової економіки М. Карної дав свою назву — нова глобальна інформаційна економіка. Не позбавлена її впливу у світовому масштабі й аудиторська діяльність.

Україна має зробити власний вибір і взяти активну участь у сучасних процесах глобалізації, розробити систему відповідних законодавчих актів (у тому числі з аудиту), здійснити необхідну структурну перебудову, низку організаційних заходів, враховуючи сучасні тенденції міжнародного економічного розвитку. Проте не слід сліпо копіювати зарубіжний досвід без усвідомлення національних інтересів і традицій. Один із видатних політиків У. Черчіль свого часу зазначив, що у Великої Британії немає ані друзів, ані ворогів. У неї є тільки національні інтереси. Вирішуючи питання інтеграції та гармонізації аудиту в Україні, слід, насамперед, дотримуватись цього принципу. Такий підхід не суперечить процесам глобалізації та інтернаціоналізації. Політику суверенної держави визначає безліч детермінант, включаючи рівень соціально-економічного та суспільно-політичного розвитку, географічне положення країни, її національно-історичні традиції, культурну спадщину, співвідношення державних засад i демократії тощо. Всі вони, акумулюючись у зовнішній політиці держави, є складовими концепції національного інтересу i мають слугувати для самозбереження нації та держави. Це слід обов’язково брати до уваги, вирішуючи проблеми інтеграції та гармонізації аудиту.

Вивчення спеціальної літератури щодо гармонізації систем бухгалтерського обліку i його стандартизації дало можливість констатувати, що науковці досить часто змішують такі поняття, як «інтеграція», «інтернаціоналізація», «стандартизація», «гармонізація», «уніфікація». З метою систематизації подальшого дослідження надаємо нижче тлумачення зазначених термінів:

інтеграція (лат.) — об’єднування чого-небудь у єдине ціле;

інтернаціоналізація (лат.) — визнання чого-небудь інтернаціональним, міжнародним, вільним для користування всіх народів (держав);

стандартизація (лат.) — встановлення єдиних норм i вимог на готову продукцію, напівфабрикати, сировину, матеріали; запровадження єдиних типових форм організації, здійснення чого-небудь;

уніфікація (лат.) — зведення чого-небудь до єдиної форми, системи єдиних нормативів;

гармонізація (лат.) — погоджене відношення частин цілого; узгодженість, відповідність.

Підпорядкованість та взаємозв’язок цих понять у контексті аудиту зображено на схемі. Всеохоплюючим, наймасштабнішим є термін «інтернаціоналізація аудиту», під яким слід розуміти створення та визнання міжнародних принципів аудиту, норм i стандартів, діяльність міжнародних аудиторських компаній, інтернаціональних вимог до професії аудитора (у тому числі до освіти та етики), створення i функціонування міжнародних аудиторських професійних організацій. Деталізацією i розвитком інтернаціоналізації аудиту є його «інтеграція» та «гармонізація».

Інтеграція аудиту має кілька основних аспектів, а саме: інтеграція видів аудиту (зовнішнього, внутрішнього, операційного, екологічного, надання аудиторських послуг) та їх подальший розвиток у взаємозв’язку та єдності; інтеграція національних методологій аудиту; інтеграційні процеси зі створення єдиних міжнаціональних нормативних документів; створення i діяльність міжнародних аудиторських компаній та їх об’єднання (поглинання) з національними аудиторськими фірмами.

Пропонуємо виділяти такі етапи інтеграції аудиту:

дослідження різноманітних національних методологій аудиту;

визначення принципових спільних сторін та розбіжностей між видами аудиту та методикою i організацією їх здійснення;

порівняння та аналіз існуючих методів i прийомів аудиту;

розробка концепції зближення національних теорії та практики аудиту різних держав, регіонів;

розробка міжнародних нормативних документів;

поступова апробація, коригування й упровадження розробленої концепції та нормативних документів (на рівні держав, регіонів, міжнародних та національних аудиторських фірм).

Під гармонізацією аудиту розуміють приведення до відповідності, узгодженості національних вимог щодо аудиту (як професії, його методології, організації, законодавчих актів) із вимогами та законодавчими (нормативними) актами вищого рівня (міжнародними, європейськими, регіональними тощо).

Доцільно виділяти три основні рівні гармонізації аудиту: міжнародний; регіональний (на рівні Європейського Союзу (ЄС) або країн СНД); державний (національний).

Міжнародний рівень гармонізації характеризується діяльністю міжнародних, інтернаціональних професійних бухгалтерських та аудиторських організацій, спрямованою на вироблення єдиних рекомендацій у сфері аудиторської діяльності та шляхів приведення у відповідність національних i міжнародних вимог щодо аудиту. До таких організацій належать: Міжнародна федерація бухгалтерів та Рада з міжнародної практики аудиту, яка входить до неї; Організація Об’єднаних Націй та у її складі Міжурядова робоча група експертів по міжнародних стандартах обліку та звітності (узагальнює вимоги щодо ступеня аналітичності й складу фінансової звітності мультинаціональних корпорацій та її аудиторської перевірки, ведення обліку на спільних підприємствах, відображення у звітах впливу соціально-економічних чинників); Організація економічного співробітництва та розвитку (об’єднує уряди 24 країн, у більшості — індустріально розвинутих) має на меті сприяти економічному розвитку країн — членів цієї організації шляхом надання консультативної допомоги з широкого спектра проблем, у тому числі у сфері аудиту. Процес міжнародної гармонізації аудиту розпочався у 70-х роках ХХ століття, коли було створено більшість із зазначених організацій. Усі рішення та документи, розроблені цими міжнародними організаціями, носять рекомендаційний характер.

Регіональний рівень характеризується гармонізацією різноманітних аспектів аудиту на рівні певного географічного регіону. Для України актуальним стало виділення двох основних регіонів: Європейський Союз та країни СНД.

Це пояснюється тим, що логіка розвитку України в кінці 90-х років та перспективи на найближчі десятиліття ХХІ ст. підказують їй необхідність балансування у відносинах із Заходом, де вона впритул межує з ЄС, i на Сході — з Росією та іншими країнами СНД. Нашу державу може бути визнано рівноправним членом ЄС та міжнародної економічної спільноти, а це одне з пріоритетних економічних i політичних завдань, — лише у разі визнання та дотримання загальноприйнятих норм i правил, у тому числі у галузі аудиту.

У 1957 р. з підписанням Римського договору створено Європейське економічне співтовариство (ЄЕС). Згідно з Римським договором передбачається вільне пересування товарів, людей, послуг та капіталу в межах ЄС. А це означає, що вільно можуть пересуватись, працювати у будь-якій країні співтовариства i представники аудиторської професії. З метою виконання цих умов Європейська федерація бухгалтерів вважає за потрібне забезпечити:

свободу пересування i заснування своїх філіалів закордонними бухгалтерськими i аудиторськими фірмами в країні — члені ЄС;

свободу пересування професіоналів з однієї країни для заснування бухгалтерських або аудиторських фірм в іншій країні;

свободу пересування професіоналів для надання послуг в іншій країні без попереднього створення бухгалтерської або аудиторської фірми;

свободу надання послуг бухгалтерськими та аудиторськими фірмами за межами своєї країни.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--