Реферат: Основні положення теорії рішень
1) дескриптивний (або якісно-предметний);
2) нормативний (прийняття рішень за допомогою математичних методів);
3) змішаний.
Дескриптивний підхід заснований на психологічному моделюванні прийняття управлінських рішень. У першу чергу враховують особисті дані людини, яка приймає рішення, психологічні процеси, що її стосуються.
Нормативні моделі наголошують на тому, як людина, яка приймає рішення, повинна підходити до їх прийняття. Математична теорія прийняття рішень заснована на припущенні, що всі особи, які ухвалюють рішення, є "економічно мислячими" людьми і вони намагаються максимізувати результати господарської діяльності підприємства (наприклад, прибуток).
Досить часто сучасні управлінські ситуації вимагають застосовувати як дескриптивні, так і нормативні методи, тобто мова йде про змішаний підхід до вирішення проблем.
Що стосується методів прийняття рішень, зазвичай їх ділять на три групи (рис.1.1)
Рисунок 1.1 - Класифікація методів прийняття рішень
Перш за все людина, яка приймає рішення, повинна визначитися з методом його прийняття. Якщо обраний метод найбільш підходить до вирішення певної проблеми, ефективність прийнятого рішення буде найвищою. Виділяють наступні критерії вибору метода прийняття рішень :
· результативність;
· практичність;
· економність:
· часовий інтервал, необхідний для прийняття рішень.
Таким чином, метод прийняття управлінського рішення повинен бути таким, що обов’язково дасть позитивний результат при вирішенні проблеми, буде практичним у використанні, порівняно недорогим, а час прийняття рішення буде мінімальним.
Залежно від умов зовнішнього середовища і ступеня інформативності особи, яка приймає рішення проводиться наступна класифікація завдань прийняття рішень:
1) в умовах визначеності;
2) в умовах ризику;
3) в умовах невизначеності;
4) умовах конфлікту або протидії (активного супротивника).
В умовах визначеності на виробництві зважуються багато короткострокової дії, наприклад, визначення раціональніших розмірів партії запуску і випуску виробів і т.д.
В умовах ризику можуть зважуватися такі завдання, як: визначення оптимальної чисельності і раціонального розміщення обслуговуючого персоналу; вибір мір для ритмічного ходу виробництва і зниження собівартості; запобігання порушень, що перешкоджають безперебійному випуску продукції по всій номенклатурі і т.д.
Позначимо об'єктивні умови через Vj , де j - кількість об'єктивних різних умов, 1 ≤j ≤m.
Варіанти рішень (стратегій) позначимо через Сi , де i - кількість варіантів.
Результат, очікуваний при кожному сполученні варіантів рішення й об'єктивних умов, позначимо через Оij .
Тоді матриця рішень при j = 3 та і = 4 буде мати наступний вигляд (рис.1.2).
Матриця рішень дозволяє здійснити вибір рішень в умовах ризику, тому що в ній враховується ймовірність появи тих чи інших об’єктивних умов.
| V1 | V2 | V3 | |
| C1 | О11 | О12 | О13 |
| C2 | О21 | О22 | О23 |
| C3 | О31 | О32 | О33 |
| C4 | О41 | О42 | О43 |
Рисунок 1.2 – Матриця рішень
Позначимо через Рj ймовірність виникнення тих чи інших об’єктивних умов Vj . Сума ймовірностей ΣРj , виникнення можливих умов Vj дорівнює одиниці, що можна записати в такій формі (при кількості можливих станів m)