Реферат: Основні положення теорії рішень

Оскільки сума ймовірностей дорівнює одиниці, математичне чекання можна виразити формулою

, (1.2)

тобто, середнє значення результатів і-го варіанта рішення дорівнює сумі добутків кожної з величин результатів по всіх розглянутих об’єктивних умовах на відповідні ймовірності їхнього виникнення.

Вирішення завдань в умовах невизначеності являє собою більші труднощі, тому що для них неможливо зробити достовірний прогноз чи оцінити ймовірність дії об'єктивних різних умов. У таких випадках вибір рішень може здійснюватися тільки керівником, що вибирає найбільш кращі варіанти з його погляду.

В умовах конфлікту управлінські рішення приймаються на основі теорії ігор, про яку мова піде далі.

При формуванні варіантів рішень варто звернути увагу на два фактори – раціональність досягнення цілей і можливість реалізації рішення. Для оцінки цієї можливості використовують ймовірність його здійснення. Ця ймовірність може бути вимірювана суб'єктивно людиною, яка приймає рішення, чи експертами на основі аналізу різних причин, що можуть вплинути на реалізацію рішення.

Вважається, якщо імовірність 0,9, то здійснення рішення є практично достовірною подією; якщо значення ймовірності дорівнює 0,1 чи менше, то реалізація проекту практично неможлива.

4. Поняття мети та альтернативи в теорії прийняття управлінських рішень

Поняття мети та альтернативи є одними з ключових в теорії прийняття рішень.

Мета - ідеальне, уявне передбачення результату діяльності і шляхів його досягнення за допомогою певних засобів. Альтернативу розуміють як варіант дій, який може бути обраний людиною, яка приймає рішення.

Мета і альтернативи дії розглядаються як екзогенні (одержані ззовні) величини. Аналіз господарської діяльності повинен узагальнювати досвід виявлення і ув'язки мети і альтернатив її досягнення в практиці управлінської діяльності за окремими функціями управління. Теорія прийняття рішень забезпечує комплексність розгляду даних проблем з погляду загальної структури рішення управлінських задач (прийняття управлінських рішень).

При аналізі мети необхідно в першу чергу вивчити її зв’язки з конкретним суб'єктом управління - індивідуальним або колективним. Мета виражає бажану кінцеву точку руху суб'єкта управління, зміни його положення. Мету прагнуть визначити абстрактно як кінцевий стан зміни керованого процесу, причому керований процес відділяється від суб'єкта управління. В управлінні економікою суб'єкт при прийнятті рішень не є нейтральним по відношенню до керованого процесу. Проблемну ситуацію не можна подати поза суб'єктом управління.

У зв'язку з цим часто важко визначити, маємо ми справу з метою або альтернативою дії. З погляду різних суб'єктів одне і те ж явище оцінюється по-різному. Важливу роль виконує тут та обставина, на якому рівні ієрархічної структури управління знаходиться суб'єкт. Наприклад, ставиться мета –

інтенсифікація виробництва, але підприємство з погляду своїх вузьких інтересів може мати специфічні цілі, для досягнення яких інтенсифікація виробництва є лише одна можлива (і не завжди найвигідніша) альтернатива дії.

Співвідношення мети і альтернативи ще складніше. Одне і те ж явище суб'єктом управління може оцінюватися в одному випадку як мета, в іншому – як альтернатива дії. Це залежить від рівня узагальненості вирішуваного завдання.

5. Дерево цілей

Взаємозв'язок цілей і альтернатив наочніше можна проілюструвати за допомогою методу «дерева цілей» (рис.).

Підцілі 1-го ступеня є альтернативами досягнення головної мети, але щодо підцілей 2-го ступеня вони виступають як мета. «Дерево цілей» завжди можна розвивати до такої деталізації, щоб на останньому рівні знаходилися альтернативні варіанти дії, які вже неможливо розглядати як цілі.

Альтернативи є засобами досягнення мети, що охоплюють господарювання, що є у розпорядженні суб'єкта, ресурси і керовані ним умови діяльності.

6. Основні вимоги до якості мети

Як основні вимоги до якості мети (цільової системи) можна виділити наступні:

· комплексність;

· узгодженість;

· реальність;

· системність.

Рисунок– Дерево цілей

Комплексність мети означає, що опис бажаного результату повинен охопити всі основні аспекти проблемної ситуації. У разі незадоволення даної вимоги прийняте рішення досить часто залишається одностороннім, і його реалізація приводить до виникнення або поглиблення інших суперечностей (іноді серйозніших, ніж вирішуване). Наприклад, переслідуючи цілі поліпшення економічних показників, і в той же час, забувши про необхідність розвитку соціальної сфери, керівники підприємства можуть упустити виникнення проблем з кадрами, які кінець кінцем призводять до зниження темпів зростання розвитку. Даний приклад ілюструє також необхідність правильного обліку тимчасової послідовності господарської діяльності. Короткостроковий «успіх» часто дорого оплачується в наступних періодах часу.

Узгодженість мети означає несуперечність компонентів цільової системи. Для досягнення цієї узгодженості застосовуються різні прийоми: