Реферат: Особености налоговых ситем стран Бенилюкса /Особливості податкових систем країн Бенілюкса (Бельгія, Нідерланди, Люксембург)/

Для того, щоб визначити підсумкові податкові зобов’язання компанії, необхідно врахувати як податкові кредити, так і податки, сплачені авансом.

Усі резиденти Бельгії зобов’язані сплачувати персональний прибутковий податок з їх доходів, отриманих з усіх джерел. Доходи дружини і чоловіка додаються при визначенні податкової ставки, але дане правило має два винятки: якщо і жінка і чоловік отримують доходи від професійної діяльності, то професійна діяльність подружжя з меншим доходом обкладається окремо; якщо тільки один із подружжя має професйни дохід, то 30 % від цього професійного доходу передається іншому подружжю (але не вище 297000 бельгійських франків) і обкладаються окремо. Оподаткування по ковзаючій шкалі застосовується у послідовній пропорції до чистого оподатковуваного доходу по ставкам від 25 до %% % (плюс муніципальний податок і 3 % додаткового кризисного внеску). Мініципальний податок встановлюється у розмірір 6-10 % від базової ставки. Зеншення сімейного податкового зобов’язання стає значним для платників податку, які мають більше трьох утриманців.

Податок на додану вартість встановлений у розмірі 21 %. Знижені ставки діють при будвіництві житлових будинків – 12 %, для предметів першої необхідност і медикаментів – 6 %. Не обкладаються ПДВ банківські, страхові. Фінансові послуги, освітні і медичні послуги, державні податкові послуги.

Встановлені досить високі ставки на спадщину і дарування: для прямих спадкоємців – від 3 до 30 %., для інших груп – від 20 до 80 %.

Люксембург

Велике герцогство Люксембург

В Люксембургу в податковій системі і доходах бюджету важлива роль належить податку на прибуток корпорацій. Його сплачують:

· акціонерні товариства відкритого і закритого типу;

· товариства з обмеженою відповідальністю;

· кооперативи;

· деякі інші види юридичних осіб.

Не є платниками податку:

- повні товариства;

- командитні товариства;

- неприбуткові організації.

Податок на корпорації та інші податки сплачують безпосередньо члени цих корпорацій. Особлиивий податковий режижм застосовується для холдингових компаній.

У компаній-резидентів податком обкладається весь дохід незалежно від місця його отримання, тоді як компанії-нерезиденти сплачують податок з доходу, отриманого тільки в Люксембургу. До резидентних відносять компанії, зареєстровані в Люксембургу чи маючі на його території штаб-квартиру. Компанія-нерезидент не може мати юридичної адреси чи штаб-квартири в країні, а дохід від люксембургських джерел отримує чи через діяльність свого представництва, чи від інвестицій в люксембургські компанії.

Величина оподатковуваного доходу звичайно визначається, виходячи з даних внутрішнього обліку компанії. Облік не стандартизований і ведеться кожною фірмою по власній схемі, якщо тільки вона не протирічить відповідним директивам ЄС.

Звичайний період не може перевищувати 12 місяців.

Оподатковуваний прибуток визначається як різниця між вартістю активів на поточну і попередню звітні дати. Люксембургське законодавство не робить відмінності ні між розподіленим і нерозподіленим прибутком, ні між прибутком від основної діяльності і прибутком, отриманим в результаті ліквідації. Оподатковуваний прибуток також включає винагороду членів ради директорів, за винятком випадків, коли вони працюють в компанії на постійній основі. Будь-якеий розподіл прибутку розглядається як виплата дивідендів.

При оцінці величини доходу податкові органи керуються слідуючими принципами:

- в якості базису приймається мінімальна оцінка;

- кожна стаття оцінюється окремо;

- нереалізований прибуток не включається в загальну суму прибутку;

- активи і пасиви визначаються по мінімальній ліквідаційній вартості;

- товарні запаси оцінюються по методу FIFO, але податкові органи можуть згодитися на використання й інших методів, якщо вони адекватно відображають положення платника;

- амортизаційні відрахування по основним засобам обов’язкові.

Застосовується переважно прямий метод амортизації, але можна використовувати й інші методи. Розмір амортизаційних відрахувань законодавчо не фіксується, а встановлюється, виходячи з передбачуваного терміну служби обладнання. Для прискореної амортизації необхідний спеціальний дозвіл.

Прирости і втрати капіталу не розглядаються в Люксембургу як особливий вид прибутків та збитків, а отже, не існує і спеціального оподаткування.

Дивіденди й інші види розподілу прибутку, а також подібні виплати, як прибуток, отриманий однією резидентою компанією в результаті ліквідації іншої, не підлягає оподаткуванню, якщо компанія-одержувач володіє пакетом акцій компанії-платника в 10 % і більше не менш 12-ти останніх місяців або якщо ціна придбання таких акцій складає принаймі 50 млн. люксембургських франків. Ті самі пільги діють для компаній-резидентів, які отримують дохід від компаній-нерезидентів, якщо прибуток нерезидентної компанії підлягає в її країні обкладанню прибутковим податком, аналогічним люксембургському. Пільги поширюються і на групу резидентних компаній, які сумісно володіють не меенше 10 % акцій компанії-резидента при умові, якщо одна з компані-резидентів володіє більше ніж 50 % капіталу в інших компаніях-резидентах чи вартість придбаних акцій складає не менше 50 млн. люксембургських франків.

Компанія-резидент мають право звернутися в Міністерство фінансів з тим, щоб її оподаткування велося разом з іншими компаніями-резидентами, коли вона прямо чи непрямо володіє не менше 99 % капіталу останніх. В деяких випадках ця цифра може бути знижена до 75 %.