Встановлено пряму залежність між показниками ендотоксикозу, Т- і В-системи імунітету і лейкоцитограми, що має прогностичне значення при визначенні ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених.

Множинний кореляційний аналіз з визначенням коефіцієнтів кореляції і детермінації дозволив оцінити силу зв'язку між показниками загального реактивного потенціалу організму, метаболізму. Запропоновані рівняння лінійної регресії для оцінки дизадаптації новонароджених. По одному відомому показнику за допомогою рівнянь лінійної регресії можливо обчислити інші, що зменшить кількість інвазивних методів обстеження новонароджених.

Доведено доцільність вакцинації проти вірусного гепатиту В новонароджених і дітей першого року життя з метою попередження виникнення захворювання, проте термін вакцинації слід в окремих випадках визначати диференційовано, з урахуванням стану новонароджених і матерів.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дозволяють розширити і поглибити уявлення щодо інтимних механізмів порушень загального реактивного потенціалу організму новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В.

Встановлено, що оцінка стану новонароджених повинна бути комплексною з урахуванням здоров'я вагітної жінки, оцінки новонароджених за шкалою Апгар та порушень з боку загального реактивного потенціалу організму.

Доведено, що показники загального реактивного потенціалу організму, ендотоксикозу, Т- і В-системи імунітету мають прогностичне значення при визначенні адаптації новонароджених і ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії.

Впровадження результатів роботи в практику . Результати роботи впроваджені в практику неонатологічних, соматичних відділень дитячих міських лікарень м. Донецька, Донецької і Луганської областей. Матеріали роботи використовуються в навчальному процесі Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Дані дослідження представлені в доповідях науково-практичних конференцій та опубліковані в періодичних виданнях.

Особистий внесок здобувача . Автором здійснено інформаційно-патентний пошук, результати якого відображені в розділі “Огляд літератури” і свідчать про відсутність аналогів наукових розробок. Самостійно проводився відбір дітей для спостереження, їх комплексне обстеження. Виконано науковий аналіз одержаних результатів, їх математична обробка, сформульовані основні положення, висновки і практичні рекомендації. Основні положення за темою дисертації носять пріоритетний характер.

Апробація роботи . Матеріали дисертації повідомлені на: 11-му з'їзді педіатрів України (м. Київ, 2006); 7-му з'їзді інфекціоністів України “Інфекційні хвороби – загально-медична проблема” (м. Миргород, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю “Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів” (м. Харків, 2005); засіданнях Донецької обласної асоціації педіатрів і інфекціоністів (м. Донецьк, 2004-2006); спільному засіданні кафедр госпітальної педіатрії і педіатрії з дитячими інфекціями Луганського державного медичного університету (м. Луганськ, 2007).

Публікації . За темою дисертації опубліковано 7 праць, зокрема 6 у виданнях, зареєстрованих ВАК України, 1 – в збірці.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаціявикладена на 162 сторінках комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, методів дослідження, 3 розділів особистих досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, 1 доданка. Робота ілюстрована 5 рисунками (з них 4 мікрофотографії) і 18 таблицями. Список використаної літератури складається із 182 джерел (з них 109 вітчизняних і 73 – зарубіжних джерел).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети та наукового обґрунтування доцільності диференційованого підходу до вакцинації проти вірусного гепатиту В новонароджених і дітей першого року життя проаналізовано стан здоров`я 2596 осіб, у тому числі 1998 випадків – архівного матеріалу (999 історій пологів і 999 історій розвитку новонароджених), 578 – власних досліджень, 20 – групи порівняння.

Запропоновані робочі гіпотези, які необхідно підтвердити нашими дослідженнями:

1. Особливості адаптації новонароджених забезпечуються станом здоров'я новонароджених і матерів.

2. Диференційований підхід до вакцинації новонароджених проти вірусного гепатиту В обгрунтований.

3. Вакцинація проти вірусного гепатиту В новонароджених та дітей першого року життя забезпечує специфічний захист організму.

Дослідження відповідають усім етичним нормам стосовно наукових робіт, отримано дозвіл етичного комітету Донецького національного медичного університету ім. М Горького. Перед обстеженням дітей всі матері були проінформовані про характер досліджень, які проводилися після отримання дозволу на участь у них. Робота виконана на базі ЦМКЛ №1, МДЛ №2 м. Донецька, МДЛ м. Артемівська, ЦНДЛ Донецького національного медичного університету, лабораторії “Надія”.

Дослідження проводилися за розробленою нами програмою, яка включала 3 етапи.

На I етапі з метою з'ясування ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених було проведено ретроспективне епідеміологічне дослідження 999 історій пологів і 999 історій розвитку новонароджених.

Встановлено, що на стан здоров'я новонароджених впливають різні чинники: вік матерів – оптимальний вік для першороділь – 22-25 років, який частіше забезпечує народження здорової дитини (новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів у порівнянні з новонародженими з оцінкою 1-3 бали було більше у першороділь в 8,5 рази, у повторнороділь – в 4,1 рази).

Істотно впливали на стан здоров'я новонароджених перебіг вагітності і характер пологової діяльності – у матерів, що народили дітей з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів в порівнянні з матерями, котрі народили дітей з оцінкою 1-3 бали, нормальні пологи зустрічалися в 16,6 разів частіше (р<0,05), а передчасні пологи не спостерігалися. Відсутність статистично вірогідних відмінностей між ускладненнями в пологах у жінок, які народили дітей з різною оцінкою за шкалою Апгар свідчать про те, що на стан здоров'я новонароджених впливають не стільки особливості перебігу пологів, скільки інші чинники специфічного і неспецифічного характеру, котрі змінюють стан гомеостазу в організмі жінки під час вагітності.

Найбільш суттєво впливали на стан здоров'я новонароджених перенесені жінкою захворювання інфекційної та неінфекційної природи. Загальна кількість хвороб склала у матерів, які народили дітей з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів – 261, 7-8 балів – 1578, 4-6 балів – 558, 1-3 бали – 210, а кількість хвороб, що доводилася на одну жінку відповідно – 1,71; 2,38; 3,77; 5,67, тобто частіше хворіли жінки, які народили дітей з низькою оцінкою за шкалою Апгар (1-3 бали). Причому, в структурі захворюваності жінок переважали хвороби інфекційної природи – 72,4% (1889 з 2607 захворювань різної етіології).

Таблиця 1

Стан новонароджених за шкалою Апгар залежно від маси тіла при народженні (абс ., %)

Маса тіла при народ-женні, (г)	Оцінка за шкалою Апгар у балах
	9 – 10		7 – 8		4 – 6		1 – 3
	абс .	%	абс .	%	абс .	%	абс .	%
1500 – 2500	4	2,65	19	2,87	9	6,08	4	10,81
2600 – 3000	27	17,76	52	7,85	39	26,35	10	27,03
3100 – 3500	64	42,10	295	44,56	49	33,11	8	21,62
3600 – 4000	51	33,55	269	40,65	43	29,05	13	35,14
> 4000	6	3,94	27	4,07	8	5,41	2	5,40
Всього:	152	-	662	-	148	-	37	-

Нами була виявлена також залежність між масою тіла новонароджених та оцінкою їхнього стану в балах за шкалою Апгар з чітким паралелізмом між цими показниками. Низька оцінка новонароджених за шкалою Апгар (1-3 бали) найчастіше виявлялася у дітей, що мають при народженні масу менше 2500 г.

Вищевказані фактори з настанням вагітності спричиняють порушення в системі гомеостазу, гормональному стані та справляють несприятливий вплив на стан здоров`я новонароджених дітей.

На II етапі з метою встановлення причини розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В, здійснювалося поглиблене клініко-лабораторне обстеження 289 новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією. Всі діти були розділені на 2 групи: І групу склали 178 дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, ІІ – 111 не вакцинованих. Групою порівняння були 20 здорових дітей.

Стан новонароджених не залежить від особливостей ушкоджуючого чинника, тобто, відсутня його специфічність. Ушкоджуючий чинник діє на плід не безпосередньо, а опосередковано, через певну систему або орган. Таким опосередкованим органом являється плацента. При гістологічних дослідженнях плацент породіль, вагітність і пологи яких перебігали з нефропатією, а діти народилися з оцінкою за шкалою Апгар 1-3 бали, були встановлені зміни судинного, дистрофічного та компенсаторно-пристосовного характеру. Ці зміни в тканині плаценти ведуть до порушень всіх її функцій та чинять великий вплив на розвиток плоду і його дизадаптацію, не тільки в неонатальному періоді, але і в постнатальному.

На III етапі у 94 новонароджених із затяжною непрямою гіпербілірубінемією оцінка імунологічного статусу проводилася на тлі комплексного вивчення показників клітинного імунітету: Т- лімфоцитів методом спонтанного розеткоутворення (Е-РУЛ), запропонованим М. Jondal et al., (1972), у модифікації А.М. Чередєєва і співавт. (1976); В-лімфоцитів - методом розеткоутворення (АС-РУЛ), запропонованим N.F. Mendes (1978); гуморального – методом радіальної дифузії (Mancini G. et al., 1965) із застосуванням моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів класів А, М, G Московського НДІ вакцин і сироваток ім. І.І. Мечнікова. Вивчалися різні індекси, що характеризують лейкоцитограму: індекс зрушення, лімфоцитарний індекс, лейкоциторний індекс інтоксикації (ЛІІ). Визначали і функціональні показники гемопоезу та клітинних елементів за Н.П.Мель (НЕК, ІЛП, КФП, АНО). Рівень “середніх” молекул в сироватці крові визначали спектрофотометричним методом за методикою Н. І. Габрієлян і В.І.Ліпатової (1984). Для оцінки ефективності вакцинації у 52 дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, застосовувалася імуноферментна тест-система (“ІФА - анти-НВs”).