Реферат: Особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації
87,1 ±8,8
хх
0,51 ±0,04
хх
0,49 ±0,03
77,2 ±3,2
х
0,53 ±0,01
0,50 ±0,02
хх
29,8 ±3,2
хх
0,31 ±0,02
хх
0,41 ±0,04
27,5 ±4,1
х
0,36 ±0,02
0,40 ±0,01
Примітка: р- вірогідність відмінності між показниками обох груп:
х <0,05, хх-р>0,05
Нормалізація непрямої фракції білірубіну у всіх дітей наступила на 8-10-й тиждень життя і склала 29,8±3,2 мкмоль/л (вакциновані) і 27,5±4,1 мкмоль/л (не вакциновані).
Таким чином, сукупність різних чинників, включаючи і вакцинацію проти вірусного гепатиту В (як інфекційний процес), пролонгують непряму гіпербілірубінемію у новонароджених. Після 14-го дня життя у доношених дітей непряму гіпербілірубінемію треба оцінювати як затяжну і проводити моніторинг з метою виявлення причин її виникнення.
У зв'язку з тим, що периферична кров є віддзеркаленням стану імунологічної реактивності організму, нами були вивчені лейкоцитограми новонароджених обох груп. При цьому була виявлена велика їх лабільність, яка визначалася особливостями механізмів захисту організму та обтяжуючими чинниками, оскільки нейтрофільні лейкоцити, змінюючи характер лейкоцитограми, відображають порушення в мікрофагальній системі. У ранньому неонатальному періоді у новонароджених обох груп з високою оцінкою за шкалою Апгар (9-10, 7-8 балів) вміст еритроцитів і гемоглобіну в периферичній крові перевищував ці показники у новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів на 7,5% і 9,9% (І група), на 5,5% і 13,6% (ІІ група) при р<0,05. Вміст паличкоядерних лейкоцитів у дітей обох груп з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів був підвищеним в порівнянні з цими ж показниками у новонароджених, що мають оцінку 7-8, 9-10 і склав 3,5±0,2% (вакциновані) і 3,1±0,3% (не вакциновані). Аналогічними були зміни з боку сегментоядерних нейтрофілів – 62,7±1,9% (вакциновані) і 64,4±2,2% (не вакциновані), у дітей з оцінкою 4-6 балів. Така різноспрямованість з боку нейтрофільних лейкоцитів в периферичній крові обох груп свідчить про неадекватність захисної реакції на стресовий стан, зокрема, пологи. Новонароджені з оцінкою 4-6 балів піддавалися у внутрішньоутробному періоді дії різних агентів більшою мірою, що призводило до виснаження їх захисно-пристосувальних механізмів і зниження адаптаційних можливостей. Ця неадекватність захисної реакції організму у новонароджених доповнюється фізіологічною незрілістю органів і систем, а також недосконалістю мікрофагальної системи.
Для оцінки стану захисних систем організму в ранньому неонатальному періоді і визначення наявності інфікованості нами вивчені різні індекси: індекс зрушення і ЛІІ. У новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В, у ранньому неонатальному періоді зрушення лейкоцитограми вліво було однаковим і склало відповідно 0,56±0,03 і 0,46±0,04, тобто відмічався виражений ступінь зрушення. Зрушення лейкоцитограми вліво в різко вираженому ступені спостерігалося у дітей з високою оцінкою за шкалою Апгар (9-10 і 7-8 балів). У новонароджених обох груп зрушення лейкоцитограми вліво супроводжувалося збільшенням в периферичній крові загальної кількості лейкоцитів, що дозволило нам розцінювати його як регенеративний і визнати сприятливою ознакою. Наявність різко вираженого індексу зрушення лейкоцитограми у новонароджених з високою оцінкою за шкалою Апгар відображає вищу здатність захисту організму від шкідливих агентів в порівнянні з новонародженими, що мають оцінку за шкалою Апгар 4-6 балів. Разом з цим ЛІІ залежно від стану новонароджених, оцінених за шкалою Апгар, був різним. Новонароджені з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів мали нижчий ЛІІ 0,62±0,03 проти 0,70±0,03 – оцінка 9-10 балів, що вказує на нездатність організму адекватно реагувати на стресову ситуацію. Комплексне вивчення ЛІІ і РСМ в сироватці крові дозволило виявити генез інтоксикації. Високе значення обох цих показників свідчить про наявність гнійно-запального захворювання в організмі. При підвищенні лише РСМ на тлі нормального ЛІІ патологічні порушення в організмі мають не інфекційну природу, а ендогенну. Новонароджені з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів мали в сироватці крові вищі РСМ 0,38±0,09 у вакцинованих і 0,32±0,06 - у не вакцинованих порівняно з показниками у новонароджених з оцінкою 9-10 балів - 0,26±0,07 і 0,24±0,05 відповідно. Наявність підвищеного РСМ у новонароджених обох груп при нормальних показниках ЛІІ вказує на ефективну діяльність природних механізмів детоксикації. Цих новонароджених необхідно внести до групи “ризику” з розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії. РСМ необхідно розглядати як додатковий маркер для диференціювання ендотоксикозу, а також прогнозувати ризик розвитку білірубінової енцефалопатії у новонароджених з жовтяничним синдромом різного генезу, особливо в умовах вакцинації, оцінюючи останню, як інфекційний процес.
Крім кількісного аналізу гемограм визначали функціональні показники гемопоезу і клітинних елементів, зокрема, НЕК, ІЛП, КФП і АНО. Облік НЕК базується на припущені, що при метаболічних порушеннях продуктами інтоксикації, запалення спостерігається перевантаження еритроцитів, тому гемоглобін буде погано виконувати свою адсорбціонно-транспортну функцію. При сприятливих умовах НЕК не дуже великий, а при не сприятливих великий за рахунок зростання швидкості осаду еритроцитів та зниження рівня гемоглобіну. НЕК – відносний показник, що дозволяє судити про напруженість еритропоезу, рівні гемоглобіну та опосередковано про кисневу забезпеченість організму, а також про глибину запального процесу, обмінні порушення і токсичне ураження організму. У першу добу життя у новонароджених обох груп, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В, НЕК перевищував відповідно рівень у здорових дітей на 52,9% і 47,4% (оцінка 9-10 балів); на 64,7 і 41,1% (оцінка 7-8 балів); на 76,4 і 70,5% (оцінка 4-6 балів).
Таблиця 3
Загальний реактивний потенціал організму новонароджених залежно від оцінки за шкалою Апгар (М± m )
| Групи |
Шкала К-во Просмотров: 206
Бесплатно скачать Реферат: Особливості адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації
|