Реферат: Особливості гормональної контрацепції у ВПЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку з патологією шийки матки
Мікроскопічне дослідження проводили шляхом вивчення забарвлених за Грамом нативних мазків із визначенням основних морфологічних типів бактерій. Проведення якісного мікробіологічного дослідження проводили поетапно із засіву вагінального вмісту на елективні середовища, а потім на тверді диференційно-діагностичні живильні середовища: на 0,3% агар ЕНДО та ін. Виділення анаеробів проводили на збагаченому кров'яному агарі в умовах анаеробного культивування. Ідентифікацію виділених мікроорганізмів здійснювали до роду або родини у відповідності з визначником Бергі.
З метою діагностики інфекції, викликаної ВПЛ, визначали ДНК вірусів високого канцерогенного ризику (16, 18, 31, 33, 35, 39, 45, 52, 56, 58, 59, 66, 68 типів) за допомогою ПЛР. Паралельно проводили цитологічне дослідження з виявленням таких специфічних маркерів ВПЛ-інфекції, як койлоцитарна атипія.
Прицільну біопсію шийки матки проводили під контролем кольпоскопічного дослідження у зоні вираженої патології. Зрізи фіксували та забарвлювали гематоксилін-еозином. Світлову мікроскопію проводили за допомогою мікроскопу LeicaDMLS з використанням об’єктивів х10, х20, х40 та х100. При гістологічному дослідженні використовували класифікацію, запропоновану у наказі № 676 від 31.12.2004 р. МОЗ України.
Для виявлення ЕР та ПР було застосовано імуногістохімічний метод з використанням стрептавідин-міченого біотину. Вивчали біоптати шийки матки, отримані у ранню фолікулярну фазу менструального циклу або під час прийому оральних контрацептивів на протязі не менше 3-х місяців. Реакція проводилась укомплектованим набором реактивів фірми «Дако» (Данія), що одночасно дозволяє визначати наявність рецепторів до Е2 та П.
Дані клінічних досліджень, проведених при виконанні дисертаційної роботи, піддавали статистичній обробці. Отримані дані обробляли з використанням ЕОМ за допомогою програм MicrosoftExcel 2003 та StatsoftStatistica 6.0. При цьому для обробки кількісних величин застосовували методи параметричної статистики, для аналізу якісних ознак були застосовані непараметричні методи. Для кількісних ознак після розрахунку описових статистичних параметрів у кожній виборці проводили перевірку на характер розподілу ознак. Для порівняння досліджуваних груп використовували дисперсійний аналіз, двобічний критерій Стьюдента та критерії Ньюмена-Кейлса, χ2 , точний критерій Фішера, Манна-Уїтні. Також було проведено параметричний кореляційний аналіз Пірсона та його непараметричний аналог Спірмена в залежності від типу даних.
Результати досліджень та їх обговорення.
За віком жінки у контрольній та досліджуваних групах були розподілені майже однаково. Серед обстежених найбільшу кількість склали учні вищих та середніх навчальних закладів (44,4% в основних групах, 45,0% – у першій контрольній, 42,7% – у другій контрольній групі), що відповідає соціальному статусу зазначеної вікової категорії.
Із загальної кількості обстежених одні пологи мали тільки 9,7% жінок основних груп, в групі Іа – 6,7%, у другій контрольній групі – 7,5%. У той же час 33,9% жінок основних груп мали в анамнезі аборти: один – 28,5%, два – 3,9%, три і більше – 1,5%, що було вірогідно вище, ніж у контрольних групах – 6,7% у Iа групі та 9,3% у Iб групі (р<0,05).
Статеве життя у віці до 16 років почали 34,3% жінок з патологією шийки матки, від 16 до 20 – 56,5% і 67,5%, понад 20 років – усього 9,2% в основних групах, 16,7% - у групі Іа та 17,5% у групі Іб. За період сексуальної активності одного статевого партнера мали 45,9% жінок з ВПЛ і 67,5% здорових жінок, на трьох та більше вказали 38,6% із основних груп та 17,5% із контрольних груп.
При вивченні особливостей менструальної функції встановлено, що у всіх жінок менструації встановилися з менархе. Середній вік менархе у жінок контрольної групи Іа склав 13,0±0,4, у групі Іб – 12,2±0,6 і в основних групах дослідження (IIб, IIIб і IVб) 13,2±0,2, 13,4±0,3 та 13,1±0,4 роки відповідно, що є нормальним для жінок регіону. Тривалість менструальної кровотечі варіювала від 2 до 5 днів при середній тривалості менструального циклу 28,1±0,7 та 27,6±1,1 днів у контрольних групах Іа та Іб відповідно й 27,9±0,8; 28,4±0,6 та 27,7±1,1 днів – у IIб, IIIб і IVб основних групах. Таким чином, показники менструальної функції істотно не відрізнялися між собою як в основних групах, так і в контролі (p>0,05).
Від небажаної вагітності на момент обстеження застосовували запобіжні засоби 31,7% жінок, серед яких 13,2% використовували місцеві засоби; 31,6% – внутрішньоматкову контрацепцію; 15,8% – оральну гормональну контрацепцію і 39,5% – інші методи, включаючи перерваний статевий акт та біологічний метод.
Високими були показники екстрагенітальної патології, зокрема, захворюваність на інфекційно-алергічні захворювання. Соматично здоровими виявилися тільки 44,4% серед усіх обстежених жінок основних груп і 46,5% та 57,5% у групах Іа та Іб відповідно. Звертає увагу відносно більш висока частота в анамнезі жінок залізодефіцитної анемії, що відзначена в 30,0 і 33,3% випадків у IIб і IIIб групах відповідно.
Серед перенесених гінекологічних захворювань переважали запальні захворювання шийки матки та піхви. Звертає на себе увагу велика частота передракових захворювань шийки матки у досліджуваних групах, що пов’язано з наявністю високоонкогенних типів ВПЛ.
Загальний інфекційний індекс (відношення загального числа інфекційних захворювань до числа обстежених) у досліджуваних групах був приблизно однаковий і склав: у Iб групі - 1,7; у IIб групі - 1,6; у IIIб групі – 1,53; у IVб групі – 1,73; у Iа групі - 1,5; у IIа групі - 1,6; у IIIа групі – 1,49; у IVа групі – 1,64.
Групи обстежених жінок практично не відрізнялися за частотою контамінації збудниками генітальних інфекцій, що зумовлено розподілом за допомогою рандомізації. У всіх обстежених групах відмічався приблизно однаковий мікробний пейзаж, який наближався до нормального. Групи не відрізнялися вірогідно за якісним та кількісним складом бактерій. Звертає на себе увагу досить висока частота виявлення Gardnerellavaginalis у всіх групах. Найбільш розповсюдженими анаеробами серед обстежених жінок були Bacteroides, що відповідає загальнопопуляційним даним та підтверджено більшістю дослідників. На увагу заслуговує підвищена концентрація Gardnerellavaginalis у всіх обстежених пацієнток. Існував позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією Gardnerellavaginalis та частотою виявлення Ureaplasmaurealyticum (R=0,56, при p<0,05) і Mycoplasmahominis (R=0,51, при p<0,05), що говорить про єдність процесів порушення вагінального мікроценозу у ВПЛ-інфікованих жінок.
Таким чином, жінки обстежених груп практично не відрізнялися за частотою різноманітної соматичної та гінекологічної патології, віком, наявністю порушень менструальної функції та іншими параметрами, що дозволило адекватно оцінити результати дослідження, виключивши можливий вплив незапланованих факторів.
При вимірюванні концентрації статевих стероїдів, гонадотропних гормонів та ПЛ у сироватці крові обстежених жінок у ранню фолікулярну та лютеїнову фази виявлені концентрації, які відповідають рівням у здорових жінок. Середні рівні П відповідали нормальним значенням для лютеїнової фази, що говорить про наявність двохфазного менструального циклу у більшості обстежених пацієнток. За рахунок рандомізації групи не відрізнялися статистично вірогідно.
З метою порівняння ступеня супресії статевих гормонів різними КОК проводилось вивчення сироваткових концентрацій ЛГ, ФСГ та Е2 на 3-5 добу і Е2 та П на 20-21 добу другого циклу застосування КОК. Концентрації гіпофізарних гормонів на тлі застосування КОК суттєво знижувалися та сягали рівнів ранньої фолікулярної фази. У жінок ІІІа та ІІІб груп відмічалося підвищення концентрації ФСГ у порівнянні з іншими групами, але різниця не була вірогідною. У пацієнток, які застосовували мікродозовані КОК (групи ІІІа та ІІІб) середній рівень Е2 був вірогідно вищим, ніж у жінок, які застосовували мінідозовані та трьохфазні КОК. Це пояснюється неповною супресією гонадотропної функції низькими дозами екзогенних статевих стероїдів, що містяться у мікродозованих КОК.
Підтвердженням наших припущень можуть бути результати сонографічного дослідження репродуктивної системи обстежених жінок, які можна вважати непрямими показниками ефекторної дії стероїдів, насамперед Е2. Обстежені групи статистично вірогідно не відрізнялися за середньою кількістю антральних фолікулів і товщиною ендометрія у ранню фолікулярну фазу. При повторному ультразвуковому дослідженні органів малого тазу на 5-7 добу другого циклу застосування КОК отримані результати, які підтверджують припущення про неповну супресію оваріальної функції на тлі застосування мікродозованих КОК. Середня кількість фолікулів та середня товщина ендометрію вірогідно не відрізнялися у жінок контрольної групи та жінок, котрі застосовували мікродозовані КОК (кількість фолікулів 4,3±0,6 та 3,9±0,6 відповідно; товщина ендометрія 5,4±0,6 та 5,3±0,5 відповідно), тоді як у порівнянні з групами ІІ та IV (а та б) ці показники були вищими при р<0,05 (кількість фолікулів 1,2±0,4 та 2,5±0,5 відповідно; товщина ендометрія 3,4±0,6 та 3,1±0,4 відповідно), що є непрямим підтвердженням збереження ендогенної ендокринної функції яєчників у жінок груп ІІІа та ІІІб.
Для вивчення вірогідного зв’язку між кількістю стероїдних рецепторів та ступенем диспластичних ушкоджень шийки матки у жінок, інфікованих високоонкогенними серотипами ВПЛ, було проведене імуногістохімічне дослідження ЕР та П.
При дослідженні рецепторів до Е2 та П у біоптатах шийки матки були виявлені особливості в залежності від застосування різних видів КОК. Відмічалася досить висока частота виявлення ЕР у біоптатах незміненого епітелію та при фонових процесах шийки матки, що пояснюється відомим фактом естрогенозалежності епітелію шийки матки, особливо - у фоллікулярну фазу, коли проводилась біопсія, та відповідає результатам інших дослідників (табл.).
Для уражень шийки матки, які асоційовані з ВПЛ, навпаки, відмічалося зниження частоти виявлення ЕР, що, можливо, пов’язано з порушенням експресії рецепторних білків на тлі інтеграції в геном вірусної ДНК та її реплікації (табл.).
Звернуло на себе увагу зниження кількості ЕР після тривалого прийому мінідозованих та трьохфазних КОК. Після прийому мікродозованих КОК, навпаки, відбувалося підвищення частоти виявлення ЕР, що є результатом мінімального впливу на гормональний фон цієї групи препаратів, про що свідчить збереження синтезу власного Е2 у першій половині циклу застосування мікродозованих КОК.
Як продемонстровано у табл., відносна частота виявлення ЕР у тканинах, уражених ВПЛ, дисплазії та папіломи шийки матки була істотно меншою у порівнянні із здоровими тканинами.
У середньому частота виявлення ЕР у тканинах, уражених ВПЛ, серед усіх обстежених жінок була на рівні 50%, тоді як у тканинах епітелію, що піддався диспластичній трансформації, частота експресії ЕР була вірогідно меншою та склала до призначення КОК в середньому 20%.
Таблиця
Динаміка зведених показників у жінок обстежених груп
Показники | Іб (n=30) | ІІб (n=30) | ІІІб (n=30) | ІVб (n=30) | ||||
До | Після | До | Після | До | Після | До | Після | |
Дисплазія, абс. ч. (%) |
9 (30,0) |
К-во Просмотров: 232
Бесплатно скачать Реферат: Особливості гормональної контрацепції у ВПЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку з патологією шийки матки
|