Реферат: Особливості гормональної контрацепції у ВПЛ-інфікованих жінок репродуктивного віку з патологією шийки матки
Як показано у табл., частота виявлення рецепторів до прогестерону у фолікулярній фазі менструального циклу у здоровому епітелію шийки матки та при фонових процесах не перевищувала 20%. Слід звернути увагу на вірогідне зниження кількості ПР у клітинах незміненого епітелію шийки матки серед жінок, які тривало застосовували мікродозовані КОК (ІІІ клінічна група), на відміну від жінок із решти обстежених груп, що також наближається до фізіологічних значень. В ураженнях цервікального епітелію, зумовлених дією ВПЛ, навпаки, майже у всіх випадках виявлялися ПР, причому їх кількість майже не зменшувалася після застосування оральних контрацептивів, за виключенням ІІІ групи, де відбулося вірогідне зниження кількості ПР (p<0,05), що, на нашу думку, може бути обумовлено мінімальним впливом екзогенних естрогенів на експресію ПР.
Однією з важливіших характеристик впливу статевих стероїдних гормонів на цервікальний епітелій є співвідношення ЕР/ПР (ToddR.W., 2004). Цей показник до призначення КОК у здорових тканинах та при фонових процесах шийки матки не перевищував 10 (табл.). Після застосування КОК відмічалася тенденція до його збільшення, що свідчить про підвищення естрогенного впливу на епітелій. Найбільш виражені зміни зафіксовані у жінок ІІІб клінічної групи, де після застосування КОК співвідношення ЕР/ПР збільшилося з 4,33 до 29, що є статистично вірогідним (p<0,05). Отримані дані відображають процеси зменшення кількості ПР з одночасним підвищенням ЕР, що відбувається під впливом КОК, насамперед - мікродозованих препаратів.
При обчислюванні співвідношення ЕР/ПР у ВПЛ-індукованих процесах епітелію шийки матки спостерігалися низькі значення ЕР/ПР за рахунок досить високої частоти знаходження ПР у цих тканинах. ЕР/ПР у диспластично зміненому епітелії мало помірну тенденцію до збільшення під впливом КОК, особливо у жінок, котрі отримували мікродозовані препарати (ІІІ група), у яких ЕР/ПР збільшилося з 0,18 до 1 (p<0,05).
Отже, КОК здатні змінювати кількість ЕР і ПР та їх співвідношення у цервікальному епітелії. Найбільшу здатність до впливу на рецептори до стероїдних гормонів мають мікродозовані КОК.
Доведено, що адекватна імунна відповідь забезпечується завдяки відповідному гормональному гомеостазу, і будь-яка його зміна призводить до порушень нормальної імунологічної реактивності. У жінок з ВПЛ-інфекцією відбуваються помірні зміни імунного статусу. Були виявлені незначні порушення у клітинній ланці імунної системи, які проявлялися у зниженні кількості Т-клітин-супресорів (табл.), що знижує захисні противірусні властивості організму. Зниження загальної кількості NK-клітин, а також кількості фагоцитуючих клітин здатні викликати розвиток вторинних бактеріальних інфекцій та знижувати протираковий потенціал імунної системи. Відмічено збільшення абсолютних та відносних показників зрілих В-лімфоцитів та підвищення опосередкованого апоптозу. Дисглобулінемія виявлялась підвищенням рівня IgG, що характерно для реактивації хронічного процесу, при цьому були підвищені показники ЦІК. Але порівняння вказаних змін з практично здоровими жінками (табл.) не дає змогу говорити про суттєву роль ВПЛ-інфекції у зміні загального імунного статусу.
Після тривалого застосування КОК (3 роки) відхилення у всіх ланках імунної системи дещо збільшувалися, що простежувалося як у практично здорових жінок, так і у жінок з персистуючою ВПЛ-інфекцією. Зменшувалася кількість Т-супресорів та, відповідно, збільшувалося співвідношення CD4/CD8+, причому у групах ІІ (а та б) та ІV (а та б) ці зміни були статистично вірогідними (p<0,05). Також відбувалося вірогідне зниження кількості натуральних кілерів у жінок, які застосовували трьохфазні та мінідозовані КОК (табл.).
В-клітинна ланка характеризувалася в цілому підвищенням своєї активності: зростала кількість В-лімфоцитів, а також концентрації усіх класів імуноглобулінів та циркулюючих імунних комплексів. Вказані зміни найбільш виражено простежувалися у жінок ІІ (а та б) та ІV (а та б) груп, на відміну від пацієнток, які отримували мікродозовані КОК, де імунний статус практично не змінювався у порівнянні з жінками, які не використовували КОК (групи Іа та Іб).
Слід звернути увагу на те, що вказані зміни були найбільш вираженими у жінок, котрі отримували контрацептиви з більшою концентрацією екзогенних естрогенів та прогестинів на відміну від третьої групи, яка отримувала мікродозований препарат, що говорить про менший вплив останнього на стан імунної системи як у жінок з ВПЛ-інфекцією, так і у практично здорових жінок.
Так, високі концентрації естрогенів блокують розвиток Т-клітин у тимусі, забезпечують пригнічення Т-цитокинів та активацію Т-хелперів, під в?