Реферат: Особливості клініко-функціональних порушень нервової системи при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників та їх лікування

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім.М.Горького МОЗ України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Ніколенко Віктор Юрійович , Донецький національний медичний університет ім.М.Горького МОЗ України, кафедра професійних хвороб і радіаційної медицини, професор кафедри

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Западнюк Богдан Віталієвич, Київський національний університет внутрішніх справ МВС України, кафедра судової медицини, начальник кафедри;

доктор медичних наукТрінус Костянтин Федорович, Національна медична академія післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України, завідувач відділу.

Захист відбудеться 29.05. 2008 р. об _11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.613.01 при Національній медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

Автореферат розісланий 28.04. 2008 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Т.М. Каліщук-Слободін

Актуальність теми. Гіпоксичні ураження нервової системи у гірників вугільних шахт внаслідок впливу токсичних факторів виробничого середовища зумовлюють велику кількість постраждалих робітників у вугільній промисловості (Кобець Г.П. і співавт., 1992; Мухін В.В., 2000; Брюханов А.м., 2004).

Збільшення глибини шахт до 1000 м і більше обумовило погіршення гірничо-геологічних умов, підвищення температури повітря у гірничих виробках, зростання кількості раптових викидів рудникового газу і вугільного пилу, вибухів і пожеж. Ризик розвитку професійних захворювань і травмування у вугільній промисловості в 5 – 10 разів вищий, ніж в інших галузях промисловості (Мухін В.В., Передерій Г.С., 2000). По рівню виділення метану шахти України випереджають аналогічні виробництва більшості країн світу, окрім того, 40% шахт у нашій країні розробляють пласти, що небезпечні відносно раптових викидів вугілля і газу. За останнє десятиріччя відмічається збільшення числа природних виробничих аварій, що приводять до викидів рудникового газу і масового ураження людей. Це породжує не тільки економічні, соціальні, але і значні медичні проблеми по наданню допомоги постраждалим (Азаров С.И., 2003). Постраждалі внаслідок гострого отруєння рудниковим газом складають 35,6 % від загальної кількості всіх виробничих отруєнь (Ластков Д.О., 2000, Ніколенко В.Ю., 2001).

Механізми дії рудникового газу характеризуються розвитком гіпоксичної гіпоксії з різким зменшенням надходження кисню до мозку і вестибулярного аналізатору, який дуже чутливий до кисневої недостатності. Усе це призводить до формування уражень центральної нервової системи з ознаками гіпоксичної енцефалопатії, вегетативно-судинної дистонії і вестибулопатії (Кондратенко П.Г. і співавт., 2001, Тринус К.Ф., 1988). Питання гіпоксичних уражень нервової системи при дисциркуляторних енцефалопатіях вивчаються досить пильно (Назаренко В.Г. і співавт.,1988, Маньковська І.М. і співавт., 1993, Дубенко Е.Г., Морозова О.Г., 1996, Волошин П.В., Тайцлин В.Й., 2005). Найбільш уразливими під час гіпоксії структурами центральної нервової системи є нейрони кори головного мозку і клітини Пуркіньє мозочка (Шевченко Ю.Л., 2000).

Гіпоксія замикає хибне коло: нестача кисню порушує енергетичний обмін і стимулює вільнорадикальне окислення, а активація вільнорадикальних процесів, пошкоджуючи мембрани мітохондрій і лізосом, поглиблює енергодефіцит, що може викликати незворотні пошкодження і загибель клітини (Оковитый С.В., Смирнов А.В., 2001, Трахтенберг І.М., 2000). Порушення енергетичного обміну, і відповідно, пуринового обміну, спричиняє накопичення в організмі під час гіпоксії гіпоксантину, ксантину і сечової кислоти, які є також і нейромедіаторами (Рябов Г.А. і співавт., 2001 Chevrier C. et al., 2006).

Імунологічним порушенням при ураженнях головного мозку під час гіпоксії присвячено окремі роботи, а питання лікування гіпоксичної енцефалопатії продовжують обговорюватися (Руденко А.Е. і співавт., 1997, Зозуля И.С., Мачерет Е.Л. і співавт., 1997, Зозуля Ю.П. і співавт., 1998,Головченко Ю.І. і співавт., 1999). Звідси значні труднощі при виборі обґрунтованої патогенетичної терапії гіпоксичних уражень нервової системи.

Останні рекомендації щодо лікування постраждалих від отруєнь рудниковим газом видавалися десятки років тому і відповідно вимагають нового погляду на підходи до комплексної терапії постраждалих гірників.

Зв’ язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Базовою для підготовки дисертаційної роботи була НДР: „Вивчення клінічних особливостей основних професійних захворювань і отруєнь у гірників вугільних шахт та їх лікування” (№ держреєстрації 0105U008709, 2006-2009 рр.). Автор був співвиконавцем роботи і безпосередньо вивчав стан нервової системи у гірників вугільних шахт Донбасу, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом, обстежував їх після проведеного лікування, узагальнював, математично опрацьовував та аналізував дані, отримані у роботі.

Мета дослідження: підвищити ефективність діагностики неврологічних порушень та комплексного лікування гірників із гострим отруєнням рудниковим газом на основі аналізу клініко-функціональних порушень нервової системи та імунобіохімічних показників у постраждалих.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати частоту виробничих отруєнь рудниковим газом за 1991–2004 роки у гірників вугільних шахт Донецької області.

2. Визначити клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні і біохімічні зміни при гострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.

3. Розробити новий підхід до комплексного лікування при отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.

Об’єкт дослідження – ураження нервової системи пригострих отруєннях рудниковим газом у гірників вугільних шахт.

Предмет дослідження - функціональний стан нервової системи, біохімічні та імунні показники гірників (після випадку гострого отруєння рудниковим газом та після проведення лікування), висновки ЛКК клініки професійних захворювань, обліково-статистичні форми по захворюваності з тимчасовою втратою працездатності.

Методи дослідження - неврологічні, фізіологічні, клініко-біохімічні, імунологічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів .

1. Встановлено, що кількість випадків гострих отруєнь рудниковим газом у гірників щороку змінюється і становить від 3 до 32 на рік.

2. Виявлено, що переважна більшість випадків отруєнь рудниковим газом трапляється навесні і восени.

3. Встановлені основні клініко-функціональні порушення нервової системи, імунологічні та біохімічні зміни у гірників, постраждалих внаслідок гострого отруєння рудниковим газом.

--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--