Уміння ставити запитання і знаходити на них відповіді, пізнання нового, зацікавленість у вивченні науково-медичної літератури допомагає вивчати особливості захворювання чи дефекту та прогнозувати їх вплив на загальний розвиток дитини. Одна з важливих особливостей розвитку особистості - почуття власної відповідальності за життя доньки чи сина і збережен6ня цілісності сім’ї. Батьківська любов - джерело і гарантія емоційного благополуччя дитини, її психологічного та інтелектуального розвитку. Сприятливий психологічний клімат у сім’ї - основа позитивного розвитку дитини.

Умови успішного виховання дитини в сім’ї

Головним завданням сімейного виховання є гармонійний всебічний розвиток дитини, підготовка її до життя в соціальних умовах, реалізація її творчого потенціалу.

Насамперед зазначимо, що єдиної формули успішного виховання у сім’ї не існує, оскільки вона залежить від рівня моральності й культури батьків, їхніх життєвих планів, ідеалів, вчинків, сімейних традицій тощо.

Основні умови виховання дітей з особливими потребами:

1. Здоровий мікроклімат у сім’ї, його тональність і загальна спрямованість.

Добре, коли сім’я дружна, всі живуть разом цілеспрямованим і радісним життям, де всі люблять один одного, де панує атмосфера взаємодопомоги, щирості, тепла, справжньої турботи. В таких сім'ях якщо і виникають окремі розбіжності думок і суперечки, вони розв'язуються без роздратувань, приниження людської гідності, критики, взаємних образ. У сім'ї панує повага до інших членів сім'ї, цінується авторитет батька й матері, дідуся й бабусі.

2. Довіра до інших дітей, надання їм самостійності.

Якщо дитина бачить, що дорослі вірять у її сили, чесність, доброту, порядність, вірять у те, що вона зможе подолати труднощі в навчанні, виправити поведінку, то ця довіра окрилює її, дарує впевненість у своїх силах, породжує бажання стати кращим. Довіра сприяє самовихованню дитини, її самовдосконаленню. Відверті, довірливі стосунки між батьками і дітьми роблять мікроклімат у сім'ї благополучним.

3. Чуйне ставлення дітей до найстарших членів родини - дідуся й бабусі.

Батьки мають бути прикладом для своїх дітей у відносинах зі своїми батьками та дідусями і бабусями, вони мають навчити дітей чуйно ставитися до них, цінувати думку старших у родині.

4. Єдність усіх вимог дорослих у ставленні до дітей.

Головний є таке правило: ні за яких обставин не допускайте у сім'ї різних дій, неузгоджених впливів. Єдність вимог, їх розумна послідовність потребують від дорослих нервових зусиль, уміння поступитися власним бажанням. Виключіть з життя сім'ї свавілля, егоїзм. Пам’ятайте: виховання дітей у сім'ї - не особиста справа батька й матері, а справа великої державної ваги, тому що наші діти - це майбутнє нашої держави [3].

ПАМ’ЯТАЙТЕ

1. Якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитина живе у ворожості, вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою.

4. Якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

5. Якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться приймати інших.

6. Якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться бути вдячною.

7. Якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

8. Якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться ввірити в людей.

9. Якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина росте в розумінні, вона знаходить любов у цьому світі.

ЗАБОРОНЕНІ ЗВЕРТАННЯ ДО ДИТИНИ

1. Ну скільки разів тобі повторювати?

2. Я сказала - зроби!

3. Ти що, не розумієш?.

4. У всіх діти як діти, а ти…

5. За що мені така кара…