Реферат: Особливості провадження в справах неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину

Юридичними підставами для призначення експертизи є постанова слідчого, прокурора, дізнавача чи ухвала суду або судді. Законодавством передбачено лише процесуальний порядок призначення експертизи. Інші юридичні документи ( доручення, супровідні листи, список питань для відповіді ) підставою для проведення експертизи бути не можуть .

Від ретельності підготовки матеріалів для проведення експертизи залежить її повнота й всебічність, надійність експертного висновку. Цілий ряд дій має право проводити орган, що призначив експертизу, і заборонено перекладати їх на експертів. Це в першу чергу стосується збирання матеріалів, що підлягають дослідженню .[18;10]

Підготовча діяльність обумовлюється характером приводів і підстав для призначення експертизи.Наприклад, якщо підставами є відомості про перебуванні особи на лікуванні у психіатричній лікарні, то слідчий чи суд зобов’язані витребувати відповідні документи з лікувального закладу. Витребується і надається експертам також документація про знаходження особи на лікуванні у психіатричній лікарні, то слідчий чи суд зобов’язані витребувати відповідні документи з лікувального закладу. Витребується і надається експертам також документація про знаходження особи на диспансерному наркологічному обліку, оригінали медичних документів, акти попередніх судово-психіатричних досліджень .

Окрім збирання медичних документів необхідно допитати осіб , які знали досліджуваного, спілкувались з ним, мали змогу спостерігати його поведінку в побуті та на виробництві, були очевидцями дивної поведінки чи вчинків. Такі допити необхідні навіть у випадках, коли особа тривалий час знаходилась під наглядом у лікаря-психіатра або лікувалась у психіатричному закладі. Необхідні відомості про особу повинні бути систематизованими . Особлива увага приділяється поведінці напередодні та відразу після вчинення суспільно небезпечного діяння, складання угоди чи здійснення інших юридичних дій, із приводу яких проводиться розгляд кримінальної справи. В самій постанові (ухвалі) повинні бути коротко сформульовані ознаки поведінки досліджуваного , які дають підстави для призначення експертизи. Наприклад, немотивована відмова давати показання сама по собі не є приводом для призначення експертизи . В той же час зазначення в постанові про те, що “підозрюваний постійно перебуває в напруженому стані, на запитання не реагує, рухи скуті, погляд неосмислений, вигляд неохайний” свідчить про наявність певних відхилень від психічної норми .

Після прийняття рішення про призначення експертизи слідчий (суд) повинен прийняти рішення про те, в який судово-психіатричний експертний заклад чи якому спеціалісту в галузі психіатрії буде направлено постанову (ухвалу) і матеріали для проведення дослідження .

3 . Значення висновків судово – психіатричної і судово – психологічної експертизи для провадження в кримінально – процесуальному праві України

Висновок судово – психіатричної і судово – психологічної експертизи підлягає оцінці органів розслідування й суду на предмет його інформативності та вірогідності. У випадку сумнівів чи непогодженням із висновком може бути призначено повторну експертизу, проведення якої доручається іншому складу експертної комісії. При недостатній зрозумілості окремих положень експертизи або в разі сумнівів щодо повноти дослідження повторна експертиза може не призначатись, а наявні недоліки можуть бути усунуті шляхом допиту експертів по матеріалах експертизи та її висновках. При цьому допит експерта повинен обмежуватись лише предметом експертного дослідження. При встановленні додаткових обставин чи встановленні нових даних може бути призначено додаткову експертизу.

Згідно статті 67 КПК суд, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 цієї статті ). Ніякі докази для суду , прокурора , слідчого й особи , яка провадить дізнання, не мають наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 67 КПК) .

У вищевказаній статті закріплено принцип вільної оцінки доказів, тобто суд, прокурор, слідчий, особа, яка проводить дізнання, начальник слідчого відділу оцінюють докази за своїм внутрішнім переконанням і жодні докази для них не мають наперед встановленої сили. Тобто, для вищевказаних суб’єктів процесуальної діяльності висновок експерта не має наперед встановленої сили, а є лише одним із джерел доказової інформації по справі ; висновок про подальший хід справи вони приймають , як це вже було зазначено, виходячи із внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом .

4. Розгляд кримінальних справ неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину в судах України.

Питання про підслідність справ неосудних осіб і осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину, вирішується на загальних підставах (Глава 2 КПК ). Стадії віддання обвинуваченого до суду в цих справах немає .

Згідно ст. 419 КПК справи, що надійшли до суду від прокурора в порядку, передбаченому статтею 428 КПК(Дії прокурора в справах неосудних осіб), суддя або голова суду, якщо погодиться з постановою слідчого, вносить безпосередньо в судове засідання, а при незгоді з цією постановою – вносить на розгляд розпорядчого засідання суду.

Розгляд зазначених справ проводиться у відкритому судовому засіданні з обов’язковою участю прокурора та захисника за правилами передбаченими главами 25( підготовча частина судового засідання ) і 26 (Судове слідство) КПК України .

Участь особи, щодо якої розглядається справа, не є обов’язковою і може мати місце лише в тому разі, якщо цьому не перешкоджає характер її захворювання.

В судовому засіданні допитуються свідки та перевіряються докази, що доводять або спростовують вчинення даною особою суспільно небезпечного діяння, а також перевіряються інші обставини , які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру. В необхідних випадках в судове засідання викликається експерт.

Якщо особа щодо якої розглядається справа, викликана в судове засідання, суд вислуховує її пояснення, а потім висновок експерта. Після закінчення судового слідства висловлює свою думку прокурор, потім захисник.

У разі з незгодою з постановою слідчого (за наявності підстав для закриття справи або повернення її на додаткове розслідування) суддя вносить справу на розгляд розпорядчого засідання суду.

Постановою про внесення справи в судове засідання суддя зобов’язаний вирішити питання, пов’язані з підготовкою її розгляду ( п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 1982 року “Про судову практику по застосуванню примусових заходів медичного характеру” ) :

1. Про день і місце слухання справи ;

2. Про виклик у судове засідання прокурора й захисника ;

3. Про список осіб , які підлягають виклику до суду ;

4. Про витребування додаткових доказів ;

5. Про можливість участі в судовому засіданні особи , щодо якої розглядається справа ;

6. Про необхідність виклику в судове засідання експерта ;

7. Усі інші питання, які стосуються підготовчих до судового розгляду дій.

Розгляд справи по суті провадиться у відкритому судовому засіданні з обов’язковою участю прокурора та захисника.

Участь особи , щодо якої розглядається справа, не є обов’язковою і може мати місце лише в тому разі, якщо цьому не перешкоджає характер її захворювання. В судове засідання викликається законний представник неосудного. Суд зобов’язаний забезпечити йому можливість знайомитися з матеріалами справи, брати участь у дослідженні доказів, подавати докази, заявляти відводи і клопотання і вправі , при необхідності, допитати його як свідка.

У необхідних випадках, коли експертиза неповна чи недостатньо зрозуміла або потрібно поставити експерту додаткові запитання, в судове засідання викликається експерт-психіатр, який брав участь у проведенні експертизи надосудовому розслідуванні.

Суд, також, правомочний призначити повторну судово-психіатричну експертизу. При призначенні повторної експертизи постановка питання про правильність висновків попередньої експертизи є некоректною, відповіді на це питання експерти не дають. Питання обґрунтованості, правильності, вірогідності експертних висновків правомочні вирішувати лише особи, у провадженні яких знаходиться кримінальна справа .[22;10]

Ніякого спрощення під час судового розгляду справи суд не повинен допускати. Необхідно виконувати всі процесуальні дії у підготовчій частині судового засідання, а під час судового слідства в повному обсязі дослідити всі докази.