Реферат: Особливості провадження в справах неосудних осіб і осіб , які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину

Одночасно із скасуванням примусового заходу медичного характеру щодо видужалої особи, яка захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину, суд має вирішити питання про відновлення кримінальної справи. Пори цьому у випадках закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, скасування кримінального закону, наявність акта про амністію та з інших підстав, передбачених законом, за згодою особи, щодо якої розглядається справа, коли така згода необхідна, кримінальна справа закривається. Якщо підстав для закриття справи немає, кримінальна справа відносно особи, неосудність якої була встановлена в судовому засіданні, надсилається відповідному суду першої інстанції для розгляду по суті, а в усіх інших випадках – прокуророві для проведення досудового розслідування.

Час перебування в медичній установі, якщо ця особа, засуджена до позбавлення волі або виправних робіт, зараховується в строк відбування покарання ( ст.. 423 КПК).

На ухвалу суду і постанову судді про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру може бути подано касаційну скаргу чи внесено касаційне подання прокурора в загальному порядку (ст. 424 КПК). Суд касаційної чи наглядової інстанції може скасувати чи змінити ухвалу суду першої інстанції, в тому числі замінити вид застосованого заходу медичного характеру.

Якщо особа, засуджена до позбавлення волі або направлення до виховно-трудового профілакторію, під час відбування покарання захворіла на хронічну душевну хворобу, суддя районного (міського) суду за поданням адміністрації виправно-трудової установи або виховно-трудового профілакторію на підставі висновку лікарської комісії вправі винести постанову про звільнення цієї особи від подальшого відбування покарання і застосувати до неї примусовий захід медичного характеру або передати на піклування органам охорони здоров’я .

Якщо душевною хворобою захворів засуджений до виправних робіт або штрафу, суддя у всіх випадках виносить постанову про звільнення йог від подальшого відбування покарання (ст. 408 КПК ).

Тимчасовий розлад душевної діяльності засудженого, який настав після винесення вироку або під час відбування покарання, не є підставою для застосування судом примусового заходу медичного характеру.

Питання, пов’язані із застосуванням примусових заходів примусового характеру, щодо засуджених, які захворіли на душевну хворобу під час відбування покарання, вирішуються суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання незалежно від того , який суд виніс вирок (ч. 4 ст. 409 КПК). У судовому засіданні бере участь прокурор; як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням і захисник . Присутність представника лікарської комісії, яка дала висновок про стан здоров’я засудженого, є обов’язковою.

Розгляд справи починається доповіддю судді, після чого суд заслуховує пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, і думку прокурора.

Потім суд виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови (ст. 411 КПК ).

Висновок

В даній роботі була дана спроба висвітлити тему “Особливості провадження в справа?