Реферат: Особливості розрахункових операцій на ф ючерсному ринку

· день (період) збереження відкритої позиції;

· розрахунки за змінною маржею;

· розрахунки за початковою маржею, якщо Розрахункова палата змінила їхні ставки.

3 етап:

· день закриття контракту внаслідок здійснення зворотної угоди або день виконання контракту (день закінчення терміну його дії);

· розрахунок прибутку (збитку) за закритою позицією;

· сплата збору за реєстрацію зворотної угоди;

· розрахунок суми грошей, яку виплачує Розрахункова палата члену Розрахункової палати (клієнту) або яку виплачує Розрахунковій палаті член Розрахункової палати (клієнт);

· передача (одержання) біржового активу, що лежить в основі ф’ючерсного контракту.

Розрахунок початкової маржі за відкритою позицією здійснюється за формулою(4):

М = ЦК*Пм:100, (4)

де М – сума початкової маржі;

Цк – ціна купленого ф’ючерсного контракту на біржовому ринку;

Пм – відсоткова ставка початкової маржі, %.

Ставка початкової маржі складає 1-10% і коливається залежно від виду ф’ючерсного контракту і поточної ринкової кон’юнктури. Рівень ставки початкової маржі відповідає максимально можливій зміні ринкової ціни ф’ючерсного контракту впродовж одного біржового торговельного дня.

Швидкий розвиток біржової торгівлі в 70-е й 80-е роки відбулося через різкі й важко прогнозовані коливання цін на товарних ринках. За день ціна може змінитися на 3-5 %, за тиждень - на 10-15 %, а за рік - у два рази й більш.

Для зменшення ризиків фірми прибігають до підстрахувальним операціям на біржі шляхом доповнення звичайних комерційних справ на ринку реального товару ф'ючерсними. Коливання цін і можливість у невеликий строк дістати більший прибуток залучають на біржу й спекулянтів.

І спекулятивні, і страхові операції включають завжди угоди ф'ючерсні (на продаж або придбання неіснуючого товару) і офсетні (зворотні їм).

Приведемо приклад можливості біржового гравця заробити на зниженні цін (таких біржовиків називають “ведмеді”). Гравець дає вказівку брокерові продати ф'ючерс із поставкою через 4 місяця за 20 тис. доларів. Брокер продає товар, а через 4 місяця ціна знизилася на 1 тис. доларів. Тоді біржовий гравець дає завдання брокерові на офсетну операцію: купити таку ж партію за новою ціною-19 тис. доларів. Усі операції здійснюються з розрахунковою палатою біржі. І після пред'явлення офсетного контракту на цю же партію товару, гравець “заробив” 1 тис. доларів

Якщо ж гравець помилився із прогнозом у русі цін, і замість 20 тис. доларів його партія товару буде коштувати 21 тис. доларів, то він змушений цю тисячу доларів заплатити в касу розрахункової палати біржі.

Біржовий гравець може заробити й на підвищенні цін (таких гравців називають “бик”), і якщо він правильно передбачить зміну цін, то йому треба закупити через брокера ф'ючерс, а потім за допомогою офсетної операції продати партію товару, але вже по більш високій ціні.[4]

Отже, ф'ючерсний ринок є організованим форумом для укладення строко­вих контрактів, які для більшої ліквідності мають стандартизовані умови на найвищому рівні. Крім того, світовий ф'ючерсний ринок має давню історію, яка підтверджує необхідність та корис­ність його існування для розвитку економіки держави. Зокрема, деякі дослідники виділяють цілу низку функцій, які виконують ф'ючерсні ринки. Наприклад, вони слугують механізмом перенесення ризиків з тих учасників ринку, які не бажають його нести, на тих, хто прагне цього. Важливим є те, що результатом роботи такого механізму є збільшення кредитоздатності під­приємств, які в протилежній ситуації є більш «чутливими» до коливань цін. Крім того, ліквідні ф'ючерсні ринки в цілому сприяють стабільності цін. Наступною функцією є визначення цін. Що­денно ф'ючерсні котировки дозволяють з'ясувати домовленості учасників ринку щодо майбутньої ціни товарів або фінансових інструментів. Це робить набагато точнішим планування виробниц­тва. Крім того, на біржах встановлюється пев­ний порядок у торгівельній практиці різних учас­ників ринку. Правила бірж сприяють чесній та впорядкованій торгівлі.

ВИСНОВОК

Особливістю ф’ючерсного контракту є цілковита стандартизація всіх його параметрів, за винятком ціни, що встановлюється шляхом попиту і пропозиції. Стандартизація ф’ючерсного контракту означає уніфікацію таких його умов, як споживча вартість товару, базисна якість і розмір доплат за відхилення від неї, умови і термін поставки, форма оплати, санкції за порушення умов контракту, порядок арбітражу тощо.

Кожний контракт представлений двома сторонами: покупцем і продавцем. Покупця ф’ючерсного контракту називають стороною, яка має довгу позицію, а продавця – стороною, яка має коротку позицію. Позиція продавця вважається короткою, тому що він продає товар, яким не володіє. Позиція покупця називається довгою, тому що він укладає угоду на купівлю товару в майбутньому.

Вартість ф’ючерсного контракту визначається наступними чинниками: ціна активу на фізичному ринку, термін дії ф’ючерсного контракту, відсоткова ставка, витрати, пов’язані з володінням активом (зберігання, страхування).

Сучасна ф’ючерсна товарна біржа являє собою фінансовий інститут, який значно спрощує та здешевлює торгівлю. А через біржовий механізм відбувається страхування товарної продукції, яка надходить на ринок, “обходячи” тим самим ризик зміни ринкової кон’юнктури. Така біржа має потужні організаційні та прогнозовані можливості, що динамізують усю економіку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Проект Закону України “Про похідні цінні папери” // Укр. інвестиційна газ.– № 19(189).– 18 трав.– 1999.– С. 5.

2. Буренин А.Н. Фьючерсные, форвардные и опционные рынки. – М.: Тривола, 1994. – 232 с.