Реферат: Особливості системи контролю за навчально-виховним процесом у сучасній загальноосвітній школі

Оскільки ефективність навчаль­но-виховного процесу визначається рівнем успішності й якості знань та умінь учнів, то контроль має здійс­нюватися за допомогою проведен­ня перевірок результатів навчання та уміння педагогів контролювати власну діяльність.

При створенні системи внутрішкільного контролю (в окремо взя­тому навчальному закладі) необхід­но брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували ад­міністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципа­ми здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність (гласність). Принципи по­роджують відповідні вимоги, які на­далі мають втілюватися в певні форми і технології контролю.

При розв'язанні завдань контро­лю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчаль­но-виховного процесу. Серед них:

— вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);

— отримання інформації про ха­рактер пізнавальної діяльності школярів;

— встановлення рівня самостійності й активності в навчальному
процесі;

— виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;

— визначення ефективності організації навчального процесу —
уроку (методи, форми, засоби).

За умови системного підходу ке­рівника школи до управління нав­чально-виховним процесом внутрішкільний контроль виконує освіт­ню, діагностичну, виховну, розвива­ючу, стимулюючу, оціночну функції.

Якщо контроль запроваджено вміло і з урахуванням усіх прита­манних йому функцій, то взаємодія керуючих і керованих значно роз­ширюється і поглиблюється. І зав­дяки цьому процес управління ос­вітнім закладом стає демократич­ним. Такий внутрішкільний конт­роль необхідно спланувати.

Планування контролю ґрунтується на таких основних принципах: чітке розуміння мети і завдань шко­ли; науковість, комплексність, логіч­на послідовність; рівномірність у розподілі завдань для виконавців; отримання інформації про виконан­ня; достатність для обґрунтованого прийняття управлінського рішення. Дотримання їх є важливою умовою поступового розвитку школи, вдос­коналення управлінської майстер­ності адміністрації.

При створенні в навчальному закладі системи контролю виникає необхідність у застосуванні й удос­коналенні таких його методів, як пе­ревірка документації, бесіда, спос­тереження, аналіз і самоаналіз уро­ку, проведеного виховного заходу, анкетування, тестування, графічна перевірка тощо.

Створення ефективної системи контролю навчально-виховної ді­яльності в сучасній загальноосвіт­ній школі має відбуватися за участю всього педагогічного колективу з урахуванням усіх конкретних умов. Саме на цьому наголошує В.С. Пікельна: «Всі організаційні моделі управління (в будь-якій ланці робо­ти) проходять колективне обгово­рення і, за умови схвалення їх колективом, затверджуються адмініс­трацією школи..., після чого діють на правах офіційно прийнятого уп­равлінського рішення» (8, с.31).

Враховуючи методологічний ха­рактер управлінських (технологічних) функцій, їх взаємодію та взаємореалізацію, можна говорити про об'єк­тивну необхідність розробки планів системи внутрішкільного контролю.

На практиці багато керівників шкіл використовують графік-план внутрішкільного контролю на рік, який може складатися з граф: зміст контролю (по вертикалі) та кален­дарний термін виконання (по гори­зонталі). У змісті контролю перелічу­ються передбачені його змістовні напрями (наприклад, впровадження 12-бальної системи оцінювання, за­провадження комп'ютерних техно­логій навчання, використання інте­рактивних форм та методів навчан­ня, організація виховної роботи від­повідно до програми «Діти України», використання нетрадиційних форм позаурочної виховної роботи з учня­ми з відродження національної куль­тури, рівень якості роботи предмет­них гуртків щодо розвитку творчих здібностей учнів відповідно до їхніх особистих інтересів тощо).

У вічках, що створюються від пе­ретинання горизонтальних і верти­кальних ліній, записують виконавців, для чого використовуються певні символи: Д — директор; 3Д — зас­тупник директора з навчально-ви­ховної роботи; 3Д(В) — заступник директора з виховної роботи; ПП — практичний психолог, СП — соціаль­ний педагог; КМО — керівник методоб'єднання і т.ін. Тобто признача­ються відповідальні за проведення певної форми контролю.

Бажано, щоб той, хто відповідає за здійснення контролю, розробляв більш конкретний план його прове­дення, зазначаючи форми і методи здійснення. Доцільно рекомендува­ти адміністрації розглядати результати конт­ролю на засіданнях методичного об'єднання, педконсиліумах, нара­дах за участю директора, педрадах тощо.

Вважаю також, що необхідно заохочувати в наказах по школі не тільки педагогів-новаторів, але й тих викладачів, які за результатами діагностування постійно підвищу­ють педагогічну майстерність. Ра­зом з тим не завжди потрібно поспі­шати з доганами за недоліки в ро­боті, оскільки «партнерська» бесіда з викладачем (поради і рекоменда­ції) дозволить останньому правильно сприймати зауваження керівни­ка. Особливу увагу в ракурсі розгля­нутого питання потрібно приділяти молодим педагогам, адаптація яких до роботи зі школярами не завжди проходить швидко і успішно.

На мою думку, кращих резуль­татів контролю з метою отримання інформації, проведення діагностики і прогнозування подальших «успі­хів» у роботі можливо досягти тіль­ки завдяки участі самих виконавців — керівників методичних об'єд­нань, членів методичної ради, твор­чих груп учителів, які мають дотри­муватися певних вимог:

1.Цілеспрямованість, оперативність.

2.Принциповість, об'єктивність, компетентність в оцінці діяльності
учасників процесу навчання і виховання.

3.Диференційованість та індиві­дуальний підхід Ідо педагогів при
проведенні контролю.

4.Наукова обгрунтованість, точність, повнота і конкретність вис­
новків, рекомендацій і пропозицій.

5. Дійсність, вимогливість і ефективність (перевіряється реальний стан навчально-виховного про­цесу, його вплив на розвиток особистості й підвищення якості знань учня відповідно до його пізнаваль­них можливостей).

6.Гласність (результати перевірок бажано відображати як письмо­
во, так і у формі словесних зауважень).

7.Виховна і мотиваційна значу­щість проведеного контролю (для
учнів і вчителів).

Такий підхід дозволить створити систему внутрішкільного контролю, що забезпечить здоровий мораль­но-психологічний клімат у колекти­ві, сприятиме успішному функціону­ванню освітнього закладу.

Члени педколективу можуть брати участь у всіх основних видах
контролю:

— попередньому: застосовується для ознайомлення з методикою
викладання вчителя, стилем його діяльності, окремими ділянками йо­го роботи (можливо, за власною пропозицією викладача);