Реферат: Оцінка ефективності цінової політики підприємства торгівлі з урахуванням факторів цінового ризи

Торговим підприємствам можна рекомендувати використовувати метод зниження ризику мікросередовища прямого впливу, пов'язаний зі збільшенням нижньої межі цінового діапазону на величину можливих втрат. Суть цього методу полягає в коригуванні (збільшенні) мінімально припустимої з точки зору рівня витрат на закупівлю й реалізацію товарів ціни товару на розрахунковий рівень потенційних втрат внаслідок можливого негативного впливу цього виду факторів.

В умовах високого рівня інфляції можливе застосування методу зниження негативних наслідків невизначеності зовнішнього середовища – коригування ціни з урахуванням інфляції. Це дозволить розподілити загальні інфляційні втрати між продавцем і покупцем. Разом з тим правильне кількісне визначення інфляційних втрат і механізм їх розподілу між продавцем і покупцем значною мірою залежить від специфіки товару й попиту, а тому являє собою окреме наукове завдання.

Крім того, одним з найефективнішим методів зниження ризиків є проведення збалансованої асортиментної політики. Переважна більшість торгових підприємств реалізують достатньо різноманітний асортимент товарів при різному ступені спеціалізації. Продавані одночасно товари, по-перше, знаходяться на різних етапах свого життєвого циклу, а по-друге, мають неоднакову еластичність попиту. До того ж, цінові політики, обрані підприємствами для різних позицій товарного асортименту можуть бути неоднаковими. Через це ефективна асортиментна політика дозволяє як забезпечити бажані кінцеві фінансово-економічні показники та необхідну позицію на ринку, так і зменшити сукупні ризики реалізації цінових політик, обумовлені конкурентним середовищем.

Висновок

Багато дослідників цієї проблеми (і ми приєднуємося до їхньої думки) вважають, що мінімізація мікроекономічних ризиків цінової політики можлива шляхом її ефективного сполучення з іншими функціональними складовими маркетингової стратегії, такими, як:

- формування й підтримка іміджу підприємства, насамперед за рахунок поліпшення якісних характеристик товару, а також якісного рівня й широти діапазону надання торгових послуг, що особливо важливо для підприємств торгівлі;

- страхування ризиків, пов'язаних з каналами розподілу шляхом проведення ефективної закупівельної політики;

- розробка й реалізація гнучкої сегментарної цінової політики на основі сегментування ринку за поведінковою ознакою;

- формування альтернативних варіантів прямих постачань з одночасним зменшенням обсягу постачань, що припадає на одного постачальника.

Серед методів мінімізації ризиків цінової політики, пов'язаних із внутрішніми факторами, слід зазначити такі, як організація постійно діючої системи підвищення кваліфікації персоналу; розробка технологій і процедур прийняття ефективних цінових рішень; створення методології і процедур побудови системи інформації для формування економічно обґрунтованої цінової політики; розробка системи коригування рівня торгової націнки й ціни реалізації.

Литература:

1. Вітлінський В.В., Наконечний С.І., Шарапов О.Д Економічний ризик і методи його вимірювання. – К.: ІЗМН, 1996. – 400 с.

2. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 192 с. : ил, с. 21

3. Иванова Р.Х. Учет и оценка рисков при формировании ценовой стратегии предприятия // Теорія і практика управління у трансформаційний період: Тези доповідей Всеукраїнської наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р.) – Т. 3. Промислові підприємства в умовах економічної трансформації. – Донецьк: ІЕП НАН України, 2001. – С. 225-228.

4. Корінєв В.Л. Цінова політика підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2001. – 257 с.

5. Шуляк П.Н. Ценообразование: Уч.-практ. пособие. – М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. – 152 с., с.85

6. Портер М. Международная конкуренция. / Пер. с англ. Под ред. В.Д. Щетинина. – М.: Международные отношения, 1993. – 896 с.

7. Мищенко В.А. Роль изменения цен на изделия в принятии решений по ценообразованию // Технічний прогрес та ефективність виробництва: Вісник ХДТУ. Вип. 122. – Харків: ХДТУ, 2000. – С. 157-158.

8. Лапуста М.Г. Шармукова Л.Г. Риски в предпринимательской деятельности. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 224 с.

9. Бачкаи Т. Месена Д., Мико Д. И. др. Хозяйственный риск и методы его измерения. – М.: Экономика., 1979. – 184 с.

10. Рощина А.П. Стиль жизни предпринимателя: типы потребительских организаций // Вопросы экономики. – 1995. – № 7. – С. 91-102.

11. Бланк И.А. Управление торговым предприятием К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. - 736с.