Реферат: П.І.Чайковський Времена года

А.К.Толстой

"Осенняя песня" являє яскравий приклад характерної для Чайковського мелодизацій фортепіанної фактури. Музична тканина п'єси безупинно живе і дихає в сплетенні самостійних співаючих голосів.

На тлі акордової фактури з'являється мелодійний "співаючий голос", основний мотив якого пізніше опускається в середні голоси "віолончельний регістр", і доповнюється підголосками у верхньому голосі.

Все це характерно фортепінному стилю Чайковського, що з'єднує в собі риси шумановської характеристичності і гостроти малюнка з без штучної

Простоти задушевного пісенно-романсового мелосу.

Музична мова Чайковського нагадує нам скромну, неяскраву по фарбах російську природу, теж дуже "небагатослівну". Гармонійний склад п'єси не складний, однак він має властивість постійного розвитку і Рухові, як би намагаючись не зупинятися на тоніці. За допомогою простих акордів композитор створює неповторне звучання п'єси. Акорди побічних ступіней через альтерировані звуки плавнопереходять з одного в іншій, як би переливаючи з однієї фарби в іншу. Незважаючи на мінорний, сумний колорит п'єси поява альтерированих , "мажорних" ступенів, додає твору особливу прозорість, а використання домінантових акордів до побічних ступіней роблять розвиток п'єси безперервним і природним.

У середній частині тональний план стає більш хитливим (отут з'являються відхилення в тональності Ш и VІ ступіней), що приводити до появи нової, мажорної тональності (мі мажор). Незважаючи на мажорний лад нова

тональність не вносить великого контрасту, вона поступово розчиняється і затихає. Знову з'являється образ холодної, прозорої осені.

Реприза звучить більш напружено, насичено в гармонійному плані. Алі поступова напруга спадає, Рух затихає, як би заспокоюючи на довгому тонічному органному пункті. Відбувається не тільки гармонійний, Але й динамічний склад. Але і композитор не ставить наприкінці твору крапку, зупиняючи на V ступіні в мелодії, роблячи свою розповідь не закінченою. Чайковський створює образ неповторної російської природи, так дорогої йому й улюбленої.

№11„На тройке”

мі мажор

Н гляди же с тоской на дорогу,

И за тройкой вслед не спеши,

И тоскливую в сердце тревогу

Поскорей заглуши…

А.Некрасов

„На тройке”- один з найкращих творів Чайковського для фортепіано. В ній присутня висока степінь поетичного осмислення повсякденності природи і людей. Чайковський в п’єсі красиво передав картину дороги. П’єса стала популярна завдяки надзвичайному виконанню її Рахманіновим. Твір складається з трьох частин.

Характерною рисою п’єси є наростаючий дзвін бубенців і бігу, починаючого на початку другої частини і досягаючого повної зв’язності, і безупинності в репризі. Початкова мелодія, ясно розчленована і складається з періодично повторюваних ритмічних фігур. Перший розділ закінчується імпозантним урочистим акордовим викладенням початкової теми без модуляцій.

Середній розділ – являє собою суцільне чергування побудов в мажорі по двохтактах. Мелодійний середній розділ представляє собою ускладний і збагачений виразними інтонаціями основний малюнок теми, а побудова більш складна завдяки прискоренню в 4 і 8-9, чим порушує періодичність.

Перший елемент теми – бадьора фраза, маюча в собі російські риси, вступає в розбіженості з нестійкою другою фразою. В цьому протистоянні включений основний контраст п’єси. З другого елементу теми народжується дзвін бубенців, який виражає колорит швидкої їзди.

Повторення другого елёмента після однократного звучання першого елемента складає ти пічну послідовність, що виділяє його. Під кінець другий елемент переходить в без перервний дзвін бубенців під нього і вступає реприза. Вона не вносить ніяких корективів у музику по відношенню до експозиції. Закінчується п’єса кодою де дано дві віддалені теми.

№12”Святки”

ля бемоль мажор

Раз в крещений вечерок

Девушки гадали;

За ворота башмачок,

Сняв с ноги, бросали…

В.Жуковський

Музика грандіозного вальсу передає швидше танець чим сцену гадання. Структура п’єси не порушує трьох частинної форми з кодою. В п’єсі тріо видає велику винахідливість. Цікаво звучить звук сі в теноровому голосові, з повторюваним кожні 4 такти – ефект народного бурдона! В цілому мелодія вальсу, з його двоїстим розміром типічна для цілої категорії вальсів 19-ст.