Реферат: Парадокс правового біхевіоризму трактату Геделя-Вітгенштейна
4) наслідки правової діяльності у вигляді духовних і матеріалізованих благ, створених людьми (законодавство, судова практика тощо);
5) стан практичної роботи спеціальних юридичних установ (судів, прокуратури), які застосовують право.
Розрізняють чотири стани правової культури:
А) ідеолого-психічний стан;
Б) нормативний стан, який фіксується сукупністю правових норм;
В) поведінковий стан, що вказує на характер правових дій;
Г) об’єктивний стан, який закріплює наслідки правової діяльності.[14]
Отож, загалом можна сказати, що правова свідомість і рівень правової культури в тій чи іншій країні визначають характер правової поведінки, як безпосередні чинники її формування.
По мірі здійснення в повсякденному житті легітимних положень про закріплення правової основи державного і суспільного життя як одного із головних напрямків подальшого розвитку і поглиблення демократії більш нагальним стає завдання викорінення всього того, що мішає нормальному функціонуванню і розвитку нашого суспільства, формування у громадян поведінки, що відповідає вимогам правових норм, забезпечення точного і неухильного виконання законів усіма і всюди.
Розгляд аксіоматичної поведінки як результату реалізованого права веде до більш активного вивчення соціальної поведінки особи у сфері правового регулювання, його суспільно корисних взірців.
В основі даного процесу лежить необхідність виявлення і врахування всіх умов і факторів, що сприяють правовій соціалізації особи, створенню належного психологічного клімату для масової правомірної поведінки, що визнається найважливішим напрямком науки про державу і право.
В зв’язку з цим велике значення всебічне вивчення суб’єктивних факторів, що впливають на людину при формуванні її відношення до права, а зокрема дослідження соціальних, інформаційних, соціально-психологічних аспектів становлення правової поведінки, обумовленості вибору людиною певного варіанту поведінки в конкретній життєвій ситуації, процесу закріплення у свідомості людей важливих мотивів, спонукаючих їх діяти в повній відповідності із законом.
Список використаних джерел та літератури
1. Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9
2. Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208
3. Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248
4. Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237
5. Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы. – М.,2004. – С.34
[1] Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9
[2] Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208
[3] Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248
[4] Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237
[5] Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9
[6] Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.34
[7] Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237
[8] Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248
[9] Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208
[10] Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.36
[11] Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237