Реферат: Парадокс правового біхевіоризму трактату Геделя-Вітгенштейна

4) наслідки правової діяльності у вигляді духовних і матеріалізованих благ, створених людьми (законодавство, судова практика тощо);

5) стан практичної роботи спеціальних юридичних установ (судів, прокуратури), які застосовують право.

Розрізняють чотири стани правової культури:

А) ідеолого-психічний стан;

Б) нормативний стан, який фіксується сукупністю правових норм;

В) поведінковий стан, що вказує на характер правових дій;

Г) об’єктивний стан, який закріплює наслідки правової діяльності.[14]

Отож, загалом можна сказати, що правова свідомість і рівень правової культури в тій чи іншій країні визначають характер правової поведінки, як безпосередні чинники її формування.

По мірі здійснення в повсякденному житті легітимних положень про закріплення правової основи державного і суспільного життя як одного із головних напрямків подальшого розвитку і поглиблення демократії більш нагальним стає завдання викорінення всього того, що мішає нормальному функціонуванню і розвитку нашого суспільства, формування у громадян поведінки, що відповідає вимогам правових норм, забезпечення точного і неухильного виконання законів усіма і всюди.

Розгляд аксіоматичної поведінки як результату реалізованого права веде до більш активного вивчення соціальної поведінки особи у сфері правового регулювання, його суспільно корисних взірців.

В основі даного процесу лежить необхідність виявлення і врахування всіх умов і факторів, що сприяють правовій соціалізації особи, створенню належного психологічного клімату для масової правомірної поведінки, що визнається найважливішим напрямком науки про державу і право.

В зв’язку з цим велике значення всебічне вивчення суб’єктивних факторів, що впливають на людину при формуванні її відношення до права, а зокрема дослідження соціальних, інформаційних, соціально-психологічних аспектів становлення правової поведінки, обумовленості вибору людиною певного варіанту поведінки в конкретній життєвій ситуації, процесу закріплення у свідомості людей важливих мотивів, спонукаючих їх діяти в повній відповідності із законом.

Список використаних джерел та літератури

1. Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9

2. Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208

3. Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

4. Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

5. Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы. – М.,2004. – С.34

[1] Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9

[2] Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208

[3] Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

[4] Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

[5] Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9Русинов Р.К. Сознание и поведение // Правоведение. – 2007. - №10. – С.9

[6] Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.34

[7] Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237

[8] Коновалова В.Е. Правовая психология. Учебное пособие. – Харьков, 2007. – С. 247-248

[9] Лемак В.В. Теорія держави і права: Курс лекцій. – Ужгород, 2008. – С.207-208

[10] Кудрявцев В.Н., Малеин Н.С. Закон и пределы . – М.,2004. – С.36

[11] Теория государства и права / Под ред. М.Н. Марченко. – М.,2005. – С.237