Реферат: Педагогічна експертиза шкільних підручників

Розробка науково обґрунтованої системи оцінки якості учбової книги є самостійною складною і актуальною проблемою, для вирішення якої буде потрібно об'єднати зусилля і педагогів, і психологів, і учених інших спеціальностей. На справжній конференції, ці питання обговорювалися в докладах Я.А. Мікка, А.А. Тильдсеппа, У.Л. Ляенеметса, А.Н. Землякова і інших дослідників. Ряд питань, пов'язаних з організацією педагогічної експертизи шкільних підручників (навчальних посібників, навчально-методичних комплексів і інших учбових книг), розглянутий в даній роботі. Під педагогічною експертизою учбової книги або шкільного підручника (надалі і то і інше скорочено позначатимемо – ШП) розумітимемо алгоритмізовану процедуру отримання колективної думки про ШП у формі експертної думки (або експертної оцінки), одержаної групою спеціально відібраних фахівців (учених, методистів, вчителів і т. п.).

Характерними особливостями експертного методу як наукового інструменту вивчення складних неформалізованих проблем є: 1) науково обґрунтована організація проведення всіх етапів експертизи; 2) вживання кількісних методик як при відборі експериментів, так і при обробці їх думок; 3) обґрунтовування необхідної і достатньої кількості експертів і оцінка достовірності колективної експертної думки. Ці три особливості і відрізняють експертний метод від звичної і давно відомої експертизи, широко вживаної в різних сферах людської діяльності [1]. Експертні методи слід розглядати в педагогіці не як спосіб виявлення громадської думки про її проблеми, а як один з можливих підходів до всебічного вивчення складних педагогічних проблем. В основі методу групових експертних оцінок (ГЕО), що є основним методом дослідження в кваліметрії [2], лежать наступні твердження. По-перше, експертна оцінка має характер вірогідності і ґрунтується на здатності експерта давати оцінку в умовах невизначеності, тобто тоді, коли повнота або достовірність інформації або специфіка об'єкту не дозволяють провести метрологічне вимірювання. По-друге, вважається, що узагальнена колективна думка групи експертів більш достовірна, ніж думка одного експерта, хай навіть самого компетентного зі всіх. По-третє, відбір експертів, процедура роботи з ними, розробка анкет-тестів, обробка експертних думок проводяться по певному алгоритму з метою зменшення «шуму експертів» як «датчиків інформації» і з оцінкою довірчої вірогідності (погрішності) експертного висновку.

Під алгоритмізацією методу ГЕО розуміється формалізація процедури експертизи в строгому проходженні рекомендаціям відповідних Гостів [3]. З урахуванням викладених вище специфічних особливостей експертного методу сформулюємо алгоритм проведення педагогічної експертизи ШУ і перерахуємо основні проблеми і задачі, що виникають при цьому (більш докладно алгоритм і окремі його процедури описані в [4] на с. 15–18, 22–24).

Алгоритм експертизи ШУ містить 4 або 5 етапів: підготовчий, етапи роботи робочої, експертної і технічної груп, завершальний (при невеликому об'ємі роботи робоча і технічна групи можуть бути з'єднані).

На підготовчому етапі директивною організацією (міністерством, відомством, видавництвом, НІІ, вузом і т.д., наприклад МНО РРФСР, КГНО СРСР, «Освіта», НІІ педагогіки союзної республіки, головним педвузом) ухвалюється рішення про проведення експертизи ШП (див., наприклад, наказ Мінпроса СРСР від 28.10.86 №216), яка призначає установу (НІІ АПН СРСР, вуз, кафедру, лабораторію і т. п.), відповідальну за організацію і проведення експертизи ШУ, формулює мету експертизи; створює робочу і технічну групи, складає план-графік її проведення.

На цьому етапі серед керівників відповідних наукових установ і відомств доцільно розповсюдити анкету типа V-1, щоб її дані використовувати при розробці алгоритму експертизи. Нижче приведений фрагмент одного з варіантів цієї анкети.

Якщо відповідаючий на анкету V-1 підкреслив варіант відповіді 1в, то його відповіді на питання №2–4 і т. п. слід використовувати при розробці алгоритму експериментальної перевірки якості ШП. В записці пояснення пропонується обвести кружком номера тих з приведених варіантів, які кожний вважає найдоцільнішими. Принципова незгода із запропонованим варіантом виражається його викреслюванням, сумнів – знаком «?», який проставляється поряд з номером відповіді.