Реферат: Передумови розвитку лобізму в Україні та його місце в законодавчому процесі

"Похід" бізнесменів у політику показав позитивне зростання політичної свідомості представників бізнесу, а прийняття нової виборчої системи стимулювало ці процеси. Ділові кола засвідчили здатність до політизації, організованості і консолідації в межах політичних структур – партій і парламенту.

Однак негативною тенденцією був каталіз за допомогою виборів і нової виборчої системи політичного оформлення кланів, що придбали нову якість у своєму розвитку.

Варто звернути увагу на причини переміщення підприємців у парламент. Це – тверда політика нинішньої влади стосовно кола осіб, що знаходяться в тому чи іншому становищі в опозиції. Високі податки, непередбаченість і примхливість кадрових переміщень у вищих ешелонах влади, корумпованість, економічні і політичні переслідування підприємницьких структур змушували найбільш далекоглядних бізнесменів іти в політичні структури і шукати захисту в стінах парламенту.

Якщо схематично відстежити представництво бізнесу в політиці, то це виглядатиме так:

1) людина з органів влади переходить у бізнес-структури;

2) із бізнес-структур переходить в органи влади;

3) людина чи група осіб, займаючи відповідальні посади в уряді чи підприємницьких структурах, перебувають в одному з об'єднань (клубі, благодійному фонді);

4) фінансування політичних партій;

5) фінансовані ЗМІ;

6) фінансування аналітичних центрів і РR-структур.

Сьогодні в Україні існує кілька десятків могутніх у політичному і фінансовому сенсі груп, основним методом впливу яких є метод "двері, що крутяться," – коли чиновники, як говорилося вище, ідуть у відставку, очолюють фінансово-промислові групи, займаються лобіюванням, а потім знову повертаються в політику [5, с. 20]. Саме ці групи концентрують у своїх руках контроль над тією чи іншою частиною економіки й політичної системи.

Офіційно лобістських фірм, тобто зареєстрованих у якості таких, і ще немає, але не виключено, що вони з'являться (легалізуються), як тільки буде прийнятий відповідний закон. Поки що як лобістські фірми виступають різного роду фонди і служби "пабликрилейшнз" по розвитку суспільних зв'язків, асоціації промисловців і підприємців, торгові асоціації, сільськогосподарські групи, профспілки, а також адвокатські контори і юридичні консультації. До найбільш активних, на думку фахівців, можна віднести: торгово-фінансові і промислові об'єднання, асоціацію українських банків, аграрні союзи, а також ПЕК [6, с. 11].

Таким чином, організатори нового об'єднання недвозначно заявили, що вони орієнтовані, насамперед, на чисто політичне лобіювання, що принесе їм комерційний результат.

Між впливовими групами постійно йде боротьба, у якій "виживають лише ті, хто знаходить реальні важелі відстоювання своїх інтересів перед державою " [7, с. 59].

Перешкодою для зайняття дрібних, малозначущих чи маловпливових груп лобістською діяльністю обумовлено, насамперед, складністю законодавчого процесу.

Нагадаємо, що об'єктами лобістської діяльності є законодавчі і виконавчі органи влади. До них належать:

- Верховна Рада України;

- Президент України;

- Кабінет Міністрів;

- Національний банк;

- Народні депутати;

- Верховна Рада Республіки Крим;

- Рада Міністрів Республіки Крим;

- Органи місцевого самоврядування;

- Депутати місцевих органів влади, посадові особи означуваних органів і Секретаріату Президента України.

Виходячи із цього, можна розглянути декілька запропонованих "класичних" варіантів просування законопроектів через ті чи інші органи влади [133, с.15].

Досвідчені лобісти знають, що законопроект, який не має серйозної підтримки в парламенті, буде переборювати відстань від внесення його у Верховну Раду до розгляду на пленарному засіданні депутатами протягом декількох років. Один із варіантів оптимізації схеми – довірити керівництво бізнесом партнерам, а самому стати народним депутатом. Цей алгоритм має ряд недоліків.

По-перше, для того, щоб успішно лобіювати інтереси свого бізнесу у парламенті, необхідно бути не просто депутатом, а впливовим народним депутатом. Тобто перебувати в керівництві однієї з парламентських фракцій чи постійних комітетів. Зробити це – стати професійним політиком – протягом першого терміну перебування в парламенті вдається одиницям, що прийшли з бізнесу у велику політику. Отже, шанси на успіх малі і все одно необхідно буде звернутися до більш впливових колег-депутатів.

Більш проста стратегія – відмовитися від сполучення заняттям бізнесом з політикою, і відразу звернутися, до впливового і досвідченого депутата з пропозицією внести до законопроекту виправлення, який інтересує і самостійно заплатити йому за зроблену послугу.