Реферат: Перша світова війна 3

Сербські війська вели героїчну боротьбу проти натиску австроугорської армії, яка восени 1914 р. двічі займала Бел­град. У грудні 1914 року сербам удалося вигнати окупантів з усієї території Сербії. До осені 1915 року їм довелося вести позиційну війну з австроугорською армією.

Турецькі полки за допомогою інструкцій німецьких війсь­кових фахівців вирішили восени 1914 р. наступати на Закав­казькому фронті. Але російським військам удалося відбити цей наступ, і вони успішно просунулися на Ерурумському, Алакшертському й Вепському напрямках.

Грудень 1914 р. видався невдалим для турецької армії. Два її корпуси під командуванням Енверапаші почали наступ під Саракамишем. Однак один корпус російські війська зму­сили капітулювати, а другий корпус був ущент розбитий. У результаті невдалих воєнних дій турецькі війська більше не наважувалися продовжувати активний наступ.

За допомогою російської армії турки були вигнані й з Іранського Азербайджану. Вони змогли втримати за собою лише деякі райони Західного Ірану.

Кінець 1914 року перевів війну маневрену у війну пози­ційну практично одночасно на усіх фронтах.

Власне кажучи, друге півріччя 1914 р. стало початком взаємної блокади узбереж. 28 серпня 1914 р. англійська еска­дра адмірала Бітті спробувала напасти на німецькі кораблі, що знаходилися в бухті острова Гельголанд. У результаті цього нападу були затоплені три німецьких крейсери й один есмі­нець; англійці втратили лише один крейсер. Дуже швидко нім­ці відігралися за свій розгром: 1 листопада 1914 р. у Коронельському бою біля узбережжя Чилі англійці зазнають пораз­ки від німецьких кораблів, утративши два крейсери. Але ра­дість німецького командування тривала недовго. Уже 8 груд­ня англійська ескадра завдала поразки німецьким кораблям біля Фолклендських островів, повністю знищивши ескадру адмірала Шпеє.

Ці морські бої залишили співвідношення морських сил на тому ж рівні: англійський флот усе одно перевершував австронімецький, котрий знайшов укриття в бухтах острова Гель­голанд. На океанах, у Північному й Середземному морях па­нував флот Антанти, що забезпечував її комунікації. Однак вже в перші місяці війни проявилася чимала загроза флотові Антантиз боку німецьких підводних човнів. 22 вересня нім­цям удалося протаранити три англійські броненосці, що несли дозорну службу на морських шляхах. Піратський набіг кораблів «Гебена» й «Бреслау» на Чор­номорське узбережжя Росії значних результатів не дав. Тому 18 листопада російський Чорноморський флот завдав сильних ушкоджень «Гебену», у такий спосіб змусивши турецький флот сховатися в Босфорі. Російський Балтійський флот розташо­вувався в Ризькій і Фінській затоках під надійним мінним за­городженням.

До кінця 1914 р. стало очевидним, що воєнностратегіч­ний план німецького командування повністю провалився. Німеччині нічого не залишалося, як вести війну на два фронти.

Воєнні 䳿 в 1915 році

Прийшов 1915 р. Російське командування вирішує за­вершити переможний наступ своїх військ у Галичині. Щоб захопити карпатські проходи й хребет, тривають затяжні бої між російськими й німецькими військами. 22 березня закін­чилася шестимісячна облога Перемишля повною капітуляці­єю 127тисячного гарнізону австроугорських військ. Але просунутися на угорську рівнину російським військам не вдалося.

Німеччина разом із союзниками прагне вивести Росію з участі у війні, намагаючись завдати їй масової поразки. Німе­цьке командування перекидає в середині квітня із Західного фронту свої кращі боєздатні корпуси. Ці корпуси, з'єднавшись із австроугорською армією, створили нову ударну 11ю армію під командуванням німецького генерала Макензена.

2 травня 1915 р. у районі Горлиці австрійській армії вда­лося прорвати фронт, її сили вдвічі перевершували російську армію: артилерія — в 6 разів, кількість важких гармат була більшою в 40 разів.

Російській армії довелося під натиском військ ворога від­ступати з Галичини. Наприкінці травня вона залишила Пере­мишль, а вже 22 червня й Львів. Знову ж у червні німецькі війська, намагаючись затиснути в кліщі російську армію, що вела бої в Польщі, вирішують наступати своїм правим крилом між Західним Бугом і Віслою, а лівим — у низов'ях ріки Нарев. Але й тут російська армія змушена відступити. У неї не­має достатньої кількості ані зброї, ані боєприпасів.

Однак у середині вересня 1915 р. настає перелом у насту­пальних діях німецької армії. Російська армія закріпилася на лінії фронту: Рига — Двінськ — озеро Нароч — Пінськ — Тер­нопіль — Чернівці. Наприкінці 1915 р. Східний фронт простя­гається від Балтійського моря до румунського кордону. Росія зберегла свої основні сили, втратила велику територію. Однак її втрати теж були значними: близько 3 млн чоловік, із них майже 300 тис. убитими.

Союзники Росії, Англія й Франція, незважаючи на те, що російські війська вели такі напружені бої, за весь 1915 рік провели лише кілька невеликих воєнних операцій, які не ма­ють істотного значення. Вони не підтримали російські війська, коли вони знаходилися у важкому становищі на Західному фронті. Союзники повинні були почати наступ на цьому фрон­ті, на який зважилися лише наприкінці вересня 1915 р., у той час, коли німецька армія вже припинила свій наступ на Схід­ному фронті.

Німецьке командування, хоча й одержало територіальний виграш на Східному фронті, усетаки не зуміло змусити царсь­кий уряд до укладання сепаратного миру з Німеччиною. На­віть незважаючи на те, що більшість німецьких і австроугор­ських військ була спрямована проти Росії.

1915 р. став роком нищівного удару Німеччини проти Англії. За допомогою підводних човнів німецьке командуван­ня хотіло закрити ввіз в Англію необхідної сировини й продо­вольства. Знищені були сотні англійських кораблів, загинуло багато пасажирів. Нейтральні країни примусили Німеччину не починати обстріл без попередження. Однак Англію воєнні дії німецьких підводних човнів не дуже засмучували. Вона тіль­ки прискорила виробництво кораблів і розробила ефективні заходи боротьби проти підводних човнів.

Навесні 1915 р. Німеччина вперше в історії воєн застосо­вувала отруйні речовини (хлор).

І дипломатична боротьба Німеччини зазнала поразки. Антанта пообіцяла Італії більше, ніж Німеччина й АвстроУгор­щина разом. І вже в травні 1915 р. Італія оголосила їм війну, намагаючись відвернути на себе частину австроугорських і німецьких військ.

Але восени 1915 р. у війну вступає болгарський уряд, підтримуючи не Антанту, а Потрійний союз. Відтепер утворю­ється Четверний союз Німеччини, АвстроУгорщини, Туреч­чині й Болгарії. Цей союз відразу приймає рішення виступити проти Сербії. Армія сербів, що була дуже нечисленна порівня­но з військами ворога, героїчно боролася, але була просто роздавлена супротивником. Союзники підтримали Сербію, від­правивши туди свої війська. У результаті утворився Балканський фронт.

Під час воєнних дій країни, що належали до Антанти, поступово перестають довіряти одна одній. Росія в 1915 р. укладає угоду (секретну) із союзниками, від