Реферат: Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень
Етап підготовки і обробки інформації. Як правило, зібрана в польовому етапі інформація підлягає перевірці й упорядкуванню, особливо з точки зору точності, повноти і якості заповнення методичних документів, відповідності вибірки розрахованим параметрам. На цьому етапі математики–програмісти готують одержану інформацію до обробки на ЕОМ, складають програми обробки, здійснюється обробка на ЕОМ. Якщо збір інформації проходив на невеликому масиві і з використанням незначного за обсягом інструментарію, то обробка інформації здійснюється механічно.
Аналіз інформації і підготовка підсумкових документів /або заключний етап/. Методологією аналізу слугує програма дослідження, яка була складена на підготовчому етапі. В ході аналізу робляться висновки відносно сформульованих гіпотез, виявляються соціальні зв’язки, тенденції, протиріччя, нові соціальні проблеми, здійснюється підготовка наукового звіту за підсумками дослідження, формулюються висновки і рекомендації щодо розв’язання проблеми, вивченню якій й було присвячено дослідження.
Звертаю увагу на те, що в методологічній літературі кількість етапів різна. Так, Н. Черниш виділяє в загальному вигляді такі етапи:
- Виявлення проблемної ситуації.
- Формулювання проблеми дослідження.
- Розробка програми конкретно-соціологічного дослідження.
- Проведення соціологічного дослідження.
- Аналіз одержаної соціологічної інформації.
- Підготовка науково обґрунтованих рекомендацій за наслідками дослідження.
- Прогноз ситуації на майбутнє.
Етапи дослідження, як правило, відображаються в програмі дослідження і робочому плані. У межах кожного з названих етапів можуть бути виділені свої послідовні фази - проміжні етапи, але суть справи від цього не змінюється.
Звертаю увагу курсантів на те, що від соціологічного дослідження визначається характером поставлених мети й завдань, глибиною аналізу соціального процесу і т.д. Розрізняють три основні види соціологічного дослідження: розвідувальне /пілотажне/, описове і аналітичне.
Розвідувальне /або пілотажне, зондажне/ дослідження - найпростіший вид соціологічного аналізу, який дозволяє розв'язувати обмежені завдання. По суті йде випробування інструментарію, тобто методичних документів: анкети, бланк-інтерв’ю, опитувального листа, карток спостереження, карток вивчення документів та ін. Програма такого дослідження спрощена, як і й інструментарій. Сукупності, що обстежуються, невеликі: від 20 до 80-100 чоловік.
Розвідувальне дослідження, як правило, випереджає глибоке вивчення проблеми. В ході його уточнюються мета, гіпотези завдання, питання, їх формулювання. Проводити таке дослідження особливо важливо у тих випадках, коли проблема вивчена недостатньо або ж взагалі постає вперше. Розвідувальне дослідження дозволяє отримати оперативну інформацію.
Описове дослідження - більш складний вид соціологічного аналізу й з його допомогою отримують емпіричну інформацію, яка дає відносно цілісне уявлення про соціальне явище, що вивчається. Воно за звичай проводиться в тому випадку, поки об’єкт аналізу - відносно велика сукупність ,яка відрізняється різними характеристиками, наприклад, трудовий колектив великого підприємства, де працюють люди різних професій, статі, віку, стажу праці і т.д. Виділення в структурі об’єкта вивчення відносно однорідних груп /наприклад, за рівнем освіти, віку, професій/ дає можливість оцінити, порівняти характеристики, що цікавлять дослідника, виявити наявність або відсутність зв'язків між ними. В описовому дослідженні може бути застосовано один або декілька методів збору емпіричних даних. Поєднання методів підвищує достовірність і повноту інформації, дозволяє зробити більш глибіні висновки і обґрунтовані рекомендації.
Підкреслюю, що найвагомішим видом соціологічного дослідження є аналітичне дослідження, воно не лише описує елементи явища або процесу, що вивчається, але й дозволяє виявити причини, які лежать в його основі. Пошук причинно-наслідкових зв’язків - головне призначення цього дослідження .Якщо в описовому дослідженні встановлюється зв’язок між характеристиками явища, що вивчається, то в аналітичному з'ясовуються, чи має цей зв’язок причинний характер і що є основною причиною, яка визначає те або інше соціальне явище. Зазвичай їх класифікують як .основні і неосновні, постійні і тимчасові, контрольовані, і неконтрольовані і т.д.
Аналітичне дослідження неможливе без детально розробленої програми і відпрацьованого інструментарію. Воно переважно завершує розвідувальне і описове дослідження, в ході яких збираються відомості, які дають попереднє уявлення про певні елементи соціального явища або процесу, що вивчається. Аналітичне дослідження найчастіше носить комплексний характер. За методами, що використовуються, це дослідження багатше, різноманітніше, ніж розвідувальне і описове дослідження.
Звертаю увагу на те, що для визначення видів соціологічного дослідження використовуються й інші критерії, пов’язані з формою і характером проведення дослідження. Так, в залежності від того, чи вивчається соціальне явище в статиці або в динаміці, виділяють два види соціологічного дослідження: разове і повторне.
Разове дослідження дає інформацію про стан об’ єкта аналізу про кількісні характеристики якогось явища або процеси в момент його вивчення. Таку інформацію називають статичною, оскільки віддзеркалює нібито моментальний "зріз" характеристик об’єкта і не дає відповіді на питання про тенденції його змін в часі.
Повторне дослідження - це дослідження одного й того ж або різних контингентів, які проводяться декілька разів, через певні проміжки часу, в однакових або відмінних соціальних умовах. Головне в повторних дослідженнях. - співставленість досліджень.
Повторні дослідження також діляться на: трендові, панельні і лонгітюдні.
Трендові дослідження - здійснюються на аналогічних вибірках або і в межах однієї генеральної сукупності з інтервалами у часі з метою аналізу змін на рівні певної групі, сукупності. Розрізняють когортні тренди, коли об’ єктом дослідження є певна вікова група /когорта/, яка залишається в часі повторних досліджень, і історичні тренди, коли об’єктом дослідження є певна вікова група, яка обстежується через певні проміжки часу. В цьому випадку постійною залишається вікова група, а когорта і час проведення обстеження змінюється.
За умов панельного дослідження обстежуються одні й ті ж люди через однакові інтервали /через певну кількість років, за умов здійснення якогось соціального заходу тощо/.
Лонгітюдними називають дослідження, момент повторення якого ви-визначається з врахуванням генези сукупності, що вивчається, тобто з досягненням цією сукупністю певної стадії свого розвитку.
Звертаю увагу курсантів на те, що новою і перспективною фермою організації соціальної інформації є соціальний моніторинг. Під останнім розуміють цілісну систему, яка дозволяє фіксувати, зберігати і здійснювати первинний аналіз одержаних даних про динаміку соціальних процесів, що відбуваються в конкретному пункті, регіоні, країні в цілому. Збір даних у формі моніторингу передбачає наявність теоретичної бази і технічних засобів його здійснення.
Теоретичною базою моніторинга слугує програма збору інформації, розробка форм представлення і збереження цієї інформації. технічною - розгалужена мережа каналів зв’язку, яка охоплює всі об’єкти спостереження, крупний головний обчислювальний центр і більш дрібні/ обласні, районні, міські/ обчислювальні центри.
Як правило, в системі моніторинга виділяють дві підсистеми: соціологічний і статистичний моніторинг. Соціологічний моніторинг являє собою цілісну систему визначення змін в суспільстві на основі аналізу масових уявлень пре них. Для цього проводяться щомісячні і щоквартальні експрес-опитування з найбільш актуальних проблем. Статистичний моніторинг - це система одержання кількісних характеристик - статистичних показників і коефіцієнтів про різні сфери суспільного життя. Мова йде тут про збір набору показників соціальної, моральної і економічної статистики, необхідної для ефективного аналізу явищ в економічній, соціальній, політичній та інших сферах.
Звертаю увагу курсантів на те, що в практиці соціологічних досліджень особливо важлива увага надається складання програми досліджень.
Програма військово-соціологічного дослідження - це документ , в якому е всебічне теоретичне обґрунтування методологічних підходів і методичних прийомів дослідження.
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--