Реферат: Підготовка і проведення конкретно-соціологічних досліджень
Елементи, які відібрані за особливим планом на кожному етапі вибірки, мають назву одиниця відбору. Якщо генеральною сукупністю є з'єднання, то одиницями відберу будуть полк, батальйон, рота, тобто, та організаційна структура, яка потрапляє у вибірку.
Елементи вибіркової сукупності, які підлягають безпосередньому вивченню, називаються одиницями аналізу. Це конкретні військовослужбовці, що потрапили у вибірку.
Перелік елементів генеральної сукупності /списки особового складу, номери документів/ ,за допомогою яких відбираються одиниці аналізу, називаються основами вибірки.
Репрезентативність - це властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності з деякою погрішністю. Репрезентативність тим вища, чим більшою кількістю одиниць аналізу буде представлена вибіркова сукупність - це, по-перше, і, по-друге, чим одноріднішими будуть одиниці аналізу.
Звертаю увагу курсантів на те, що .головними вимогами при формуванні вибірки є:
- забезпечення всім елементам генеральної сукупності однакових можливостей потрапити у вибірку;
- - вибіркова сукупність повинна бути мікромоделлю генеральної сукупності; вона відтворює останню з деякою помилкою, помилка повинна бути мінімальною, підвищена надійність результатів обстеження припускає помилку вибірки до 3%, звичайна - від 3% до 10%, приблизна - від 10% до 20 %, орієнтовна - від 20% до 40%, а прикидочна - більш 40%. Помилка вибірки істотно залежить від її об’єму. Чим більшій її об’ єм, тим менша помилка. Підкреслюю, що у практиці військово-соціологічних досліджень помилка частіше приймається рівною 5% - 7%. Цьому відповідає мінімальний обсяг регіональної вибірки -200-400 чоловік .Це і є оптимальна чисельність респондентів, яка дозволяє робити досить обґрунтовані висновки за даний регіон. Звідси висновок: обсяг мінімальної вибірки при масових дослідженнях повинен бути в межах 200-400 військовослужбовців. Якщо величина генеральної сукупності - 5000 військовослужбовців і більше, то вибіркова повинна бути 10% її складу /але не більше, ніж 2000-25000 чоловік/.
Звертаю увагу курсантів на те, що за В.І. Паніотто є такими розрахунки репрезентативної вибірки з допущенням 5% помилки:
Обсяг генеральної сукупності | 500 | 1000 | 2000 | 3000 | 4000 | 5000 | 10000 |
Обсяг вибірки | 222 | 286 | 333 | 350 | 360 | 370 | 385 |
Підкреслюю, що у практиці військово-соціологічних досліджень зустрічаються ситуації, які характеризуються дефіцитом часу, сил і засобів для проведення досліджень. У таких випадках можна зменшити обсяг вибірки до 100 і, навіть до 50 чоловік. Однак необхідно пам’ятати про істотні особливості таких вибірок, а саме про те, що вони статистично обґрунтовані тоді, коли відсоткові розподіли перевищують 50%-60% усіх опитаних військовослужбовців. Це значить, що змістовні висновки у таких випадках можна робити тільки з тих питань, які зібрали не менше половини чи 2/3 усіх відповідей.
Існує декілька прийомів вибірки: гніздова, серійна, механічна, власне випадкова, стихійна, квотна, основного масиву, комбінована.
Гніздова - припускає відбір одиниці дослідження не окремих респондентів, а групи чи колективи з наступним суцільним опитуванням у відібраних групах .
Серійна - полягає у розбивці генеральної сукупності на однорідні частини /серії/ за заданою ознакою. Відбір здійснюється по кожній серії окремо, пропорційно числу елементів у ній.
Механічна - полягає у тому, що всі елементи генеральної сукупності зводяться у єдиний список і з нього через рівні інтервали відбирається відповідне число респондентів.
Власне випадкова - одиниці аналізу вибираються суто випадково без дотримання послідовності.
Стихійна - її прикладом служить поштове опитування читачів журналу чи газети.
Квотна - коли вже є інформація про розподіл одиниць спостереження у генеральній сукупності, тобто, норма представництва за контрольними ознаками. У такому випадку її числове значення виступає як параметр квот. Число ознак, які лежать в основі квот, як правило, не перевищує трьох-чотирьох.
Основного масиву - зручніше використовувати у розвідувальних дослідженнях для зондажу якого-небудь контрольного питання. Метод основного масиву передбачає, як правило, опитування – 50%-70% усієї чисельності особового складу конкретного військового колективу.
Комбінована - полягає, як правило, у тому, що спочатку звично робиться гніздова вибірка /відбір колективів/, а потім вже проводиться випадковий чи суцільний відбір респондентів для опитування.
Звертаю увагу курсантів на те, що практикою військово-соціологічних досліджень встановленого достовірність опитування досягається при таких показниках: рота - 16-17 чол., батальйон - 50 чол., полк - 100 чол., дивізія - 200 чол. при випадковій чи квотній вибірці.
Після складення попередньої схеми вибіркової сукупності. конкретизуються об’єкти вивчення і визначаються методи збору інформації.
Характеристика методів, які використовуються при зборі військово-соціологічної інформації.
Підкреслюю, що в залежності від виду і характеру дослідження це може бути чи опитування /анкетування, інтерв’ю/, чи спостереження, чи аналіз документів. Для отримання різнобічної соціологічної інформації ці методи, як правило, використовуються комплексно. У програмі вказується, які питання якими методами вивчаються.
Логічна структура інструментарію для збору військово-соціологічної інформації повинна відображати на виявлення яких характеристик предмету дослідження спрямовано той чи інший блок питань і порядок розташування питань в інструментарії, наприклад, у анкеті. Базується логічна структура інструментарію на логічному аналізі основних понять.
Логічна схема обробки інформації полягає у логічній побудові методів обробки і аналізу одержаної інформації, зокрема, тут пояснюється, як і обробляється одержана інформація: вручну чи на ЕОМ, як аналізується: за допомогою таблиць чи графіків, математичних підрахунків чи комплексно.
В кінці програми дається робочий план військово-соціологічного дослідження. Він представляє собою алгоритм роботи дослідника, починаючи від отримання і формування соціального замовлення на його проведення і закінчуючи обробкою, аналізом отриманої інформації, видачею конкретних рекомендацій. У плані передбачаються організаційні та фінансові витрати, організаційно-технічні процедури дослідження.
Звертаю увагу на те, що як правило, план має чотири блоки заходів. Перший блок об’єднує заходи, пов’язані з підготовкою дослідження: порядок складання і затвердження програми та інструментарію дослідження, формування та інструктаж груп збору інформації, проведення пробного дослідження, розмноження анкет.
Другий блок містить перелік всіх організаційних і методичних робіт, які забезпечують збір військово-соціологічної методичної інформації: прибуття у підрозділи і частини, доповіді посадовим особам про мету і зміст дослідження, уточнення порядку його проведення, безпосередній збір інформації.
Третій блок охоплює заходи, пов’ язані з підготовкою зібраної інформації до обробки та її обробкою.
Четвертий блок включає аналіз отриманих даних, підготовку звітів і вироблення рекомендацій.