Реферат: Підвищення ефективності механічної обробки деталей з використанням полімервмісних МОТЗ
де d – діаметр свердла, МК – групи конструкційних матеріалів, х1,х2,z1,z2 – ортогональні контрасти.
Наприклад:
де х1=0,0689655*(Х1-24,5);
х2=1*(Х2-2);
z1=2,19762*((x1^2)+0,079863*x1-0,52679);
z2=1,5*((x2^2)-0.666667).
Зроблено наступні висновки.
1. Всі досліджувані фактори (S , V , МК ) статистично значимо впливають на критерії якості ЕТ , ЕШ , ЕП оброблюваних деталей;
2. Вплив факторів виявляється на рівні головних ефектів – лінійних х1 , х2 та квадратичних z1 , z2 . Взаємодія факторів виявляється тільки в одній з одинадцяти моделей у вигляді х1 , х2 ;
3. Аналіз моделей показав, що досліджувані МОТЗ у випадку точіння підвищують стійкість різального інструменту до 3,8 разів, зменшують енергоспоживання до 1,42 рази, знижують шорсткість обробленої поверхні у 1,8 разів. Отримані математичні моделі можливо використовувати для прогнозування впливу складу МОТЗ на показники ЕТ , ЕШ , Еn.
У четвертому розділі розглянуто вплив полімерних присадок до МОТЗ на механічний і фізичний стан оброблених у таких МОТЗ металевих поверхонь, який у багатьох випадках обумовлює експлуатаційні властивості деталей машин. Тому, будь-які МОТЗ повинні не тільки покращувати оброблюваність сталей, але й після механічної обробки в таких МОТЗ повинні створюватися такі поверхневі шари які б забезпечували відповідні експлуатаційні характеристики виробів. До найбільш важливих показників якості поверхневих шарів, які створюються після механічної обробки слід віднести шорсткість поверхні, макро- і мікротвердість, тонку кристалічну структуру, залишкові макро- і мікронапруги.
Профілограми обробленої поверхні сталі при точінні свідчать про те, що шорсткість її поверхні після обробки в МОТЗ з добавкою полімеру значно краща ніж після обробки в МОТЗ без полімеру.