Реферат: Післявоєнна перебудова народного господарства України

Україна, як вже зазначалося, за роки окупаційного “нового порядку” зазнала великих матеріальних та людських витрат.

В ті роки були зруйновані міста, села, фабрики, заводи. Самі люди досить часто жили в землянках, бараках. Це вистачало предметів першої необхідності, машин, механізмів, електроенергії та палива. Про важке становище в економіці свідчать такі дані: у 1945 р. на території республіки було:

вироблено 32% електроенергії видобуто 36% вугілля виплавлено 17% чавуну виплавлено 15,4% сталі виготовлено 14,6% прокату

від рівня 1940 року.

Програму відродження н/г визволених районів визначала постанова ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР “Про невідкладні заходи по відбудові н/г в районах, визволених від нім.-фашистської окупації (серпень 1943 р.)

Основні плани роботи окреслені в “Законі про п’ятирічний план відбудови й розвитку н/г Укр. РСР на 1946-1950 рр.” , прийнятому в серпні 1946 р. VІІ сесією Верховної Ради УРСР Четвертий план 5-річки скерований був на відродження й розвиток важкої промисловості та залізничного транспорту. Велика увага приділялась Донбасу і Придніпров’ю, Дніпровської гідроелектростанції, будівництву Дашава-Київ. Поряд з цим у плані значне місце посідали нове промислове будівництво, відбудова річкового і морського транспорту, підприємств харчової промисловості. Обсяг капітальних вкладень на п’ятирічку становив , що перевищувало рівень капіталовкладень у н/г всієї країни.

Для виконання планів необхідно було в короткі строки перевести економіку з воєнних на мирні рейки.

Виникли великі проблеми з трудовими ресурсами, оскільки в результаті війни мало місце різке скорочення численності людських ресурсів. Це привело до масового залучення жінок на важкі роботи. До прикладу, в 1947 р. у вугільній промисловості республіки працювали 35,5% жінок, 17,7% - юнаків і дівчат віком до 19 років.

Роки війни негативно відбилися і на якісному складі робіт – класі, оскільки значна частина спеціалістів загинула. Особливо відчутною така проблема була відчутною в металургійній, вугільній, гірничорудній і ряду інших.

Тому було створено школи й училища трудових резервів, які за 1946-50 рр. підготували 859 тис. робітників.

В той час велось крім реконструкції й нове будівництво. В Донбасі, зх областях зводились нові шахти, заводи і фабрики. Законом про четвертий 5-річний план ставились завдання, одні з них – перетворення Львова на індустріальний центр.

Крім того, в той період існувала проблема здоров’я робітників. На початку відбудови відзначались травматизм, малярія, кишкові і серцево-судинні захворювання. Державні асигнування на охорону праці зростали, але не забезпечували потреби промислової санітарії.

Четверта п’ятирічка принесла певні досягнення в технічному переозброєнні вугільної промисловості.

Так, вже восени 1948 р. на шахтах Донбасу працювало 20 типів нових вітчизняних машин.

До 50 року н/г України було фактично відбудовано. Швидкими темпами відновлювались металургійні заводи, вугільна промисловість, набули розвитку нафтова і газова промисловості. До ладу вступили металургійні заводи “Азовсталь”, “Запоріжсталь”. Вже на початку 1948 р. всі 60 шахт Криворізького басейну були повністю відбудовані.

І тому можна сказати, що у 1950-х роках Україна знову стала однією з провідних індустріальних країн Європи. вона виплавляла більше чавуну на душу населення, ніж Західна Німеччина, та Франція, а за видобутком вугілля була майже на рівні Західної Німеччини.

В той час збільшення кількості електростанцій – 890 гідростанцій. На 1950-й рік електростанція була відновлена. На кінці 5 річки певні досягнення мало й машинобудування.

За роки війни величезних утрат зазнало с/г. Зменшились посівні площі на поголів’я худоби, знизилась урожайність с/г продукції. В 1945 р. посівні площі = 63% довоєнної. Не вистачало посівних матеріалів, техніки. Основною робочою силою на землі стали жінки.

Оплата праці на селі була майже символічною. Колгоспи віддавали продукцію за досить низькими заготівельними цінами. Тому колгоспник, як і в період 20-30-х рр. жив за рахунок присадибної ділянки.

19 вересня 1946 р. ЦК ВКП (б) було прийнято постанову “Про заходи по ліквідації порушень Статуту с/г в колгоспах”, за цим в селян вилучалися “надлишки” землі. Негативні наслідки мала податкова політика.

Нормальному розвитку с/г бюрократична структура управління, які дублювали один одного.

Від потреб с/г була відірвана наука, якою керував Лисенко, який винищував все, що не відповідало розумінню класовості в науці.

Все це разом і призвело до невиконання планів четвертої п’ятирічки.

Значну увагу і дань необхідно віддати патріотизму людей.

В загальному в 40-х – 50-х роках в с/г відзначається загальна криза, викликана насамперед адміністративно-командними методами керівництва. Головною причиною відставання с/г була не лише обмеженість матеріально-технічних ресурсів та несприятливі погодні умови; а також стан економічних відносин і соціальних умов на селі. Командно-адміністративна система управління призвела до того, що селянин перестав бути господарем на землі. Наростала жорстка централізація і регламентація всього життя колгоспного села. Становище в с/г України у 1946-1947 рр. було надзвичайно серйозним, що й призвело до голоду. Внаслідок цього голоду в 16 східних, а також Ізмаїльський і Чернівецькій областях республіки в 1946 р. померло близько 282 тис., а в 1947 р. – 528 тис. чол.