Реферат: Післявоєнна перебудова народного господарства України

На с. 50-х років у країні виявились серйозні недоліки системи управління н/г. Саме тоді відбулись реформи М. Хрущова.

За його задумом, економічні перетворення, безумовно мали за мету дему демократизацію управління, розширення господарських прав союзних республік, наближувало управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Було зроблено кроки назустріч селянству, оскільки воно отримало можливість розвитку присадибного господарства і погано проявляти заінтересованість у піднесенні продуктивності праці. Підвищення заготівельних цін на с/г продукцію, заходи щодо поліпшення умов праці й життя на селі давали позитивні наслідки.

В лютому 1957 р. кер-вом країни було розроблено заходи щодо вдосконалення організації управління пром-тю і буд-м. За цим, н/г переходило на на управління за територіальним принципом, через ради н/г (раднаргоспи), що створювались в адміністат. районах. На території УРСР було утворено 11 таких районів. В 1962 р. відбулось укрупнення раднаргоспів і створення республіканських раднаргоспів і Вищої Ради н/г СРСР.

У кінцевому підсумку реформа 1957 р. завдала тяжкого удару по єдиному н/г комплексі країни.

В 1965 р. було визнано необхідним створити союзно-республіканські та загальносоюзні міністерства.

2.10.1965 р. – Верх. Рада СРСР ліквідувала ра . З розвитком економіки ускладнювалася екологічна ситуація.

У п.п. 60-х років республіка нарощувала виробничі потужності. Розвивалась хімічна, нафтопереробна, газова, енергетична галузі промисловості.

В той же час, на стан економічного розвитку негативний вплив мав недостатньо високий рівень підготовки кадрів.

с/г.

В той час с/г було збитковим. При цьому державні заготівельні ціни на зерно і інші с/г продукції були надто низькими. В 1953 р. почалось підвищення цін у с/г.

З сер. 50-х років с/г стало рентабельним. У серпні 1953 р. були скасовані обов’язкові поставки с/г продукції із колгоспів дворів, зменшені податки на присадибні ділянки.

На к. 50-х значно зросла технічна оснащеність с/г виробництва У.

На селі впроваджуються товарно-грошові відносини. Ліквідовувались заготівлі, основною формою постачання міст продовольством стала закупівля. Закупівельні ціни значно підвищилися (майже втричі). Все це дозволило різко прискорити темпи зростання с/г вир-ва. В ці роки на Україні зросла врожайність на 1950-61 рр. – з 10,2 – 19,9.

Але в 1958 р. – спад. Якщо з 1950-58 рр. обсяг валової продукції с/г республік зріс на 65%, то 1958-1964 рр. – лише на 3%

Паралельно, як вже говорилось, в галузі економіки мали місце широка програма реформування М. Хрущов поставив перед радянськими людьми і країною завдання “наздогнати і перегнати Америку” і пообіцяв громадянам за 20 років побудувати комунізм. Тому М. Хрущов вдався до серії економічних експериментів.

Одним з найрадикальніших заходів була спроба частково децентралізувати керівництво економікою. Місцевим радам н/г було передано право планування й розпорядження місцевими ресурсами. В результаті, Україна отримала небачену досі економічну самостійність , до якої не була готова бюрократична система республіки. Але ця економічна “незалежність” не означала, що Україна могла сама оперувати своїми економічними здобутками. У 1959-1961 рр. вона віддала до загальносоюзного бюджету близько 14% національного доходу. У будь-якому випадку Україна не мала змоги скористатися можливостями тимчасової децентралізації, оскільки економічна система працювала за старим зразком.

Початок 50-х років характеризувався певними успіхами у розвитку н/г. Серед робітників розгортався рух за підвищення продуктивності праці, якості виробів. Розширювались посівні площі колгоспів. Однак при цьому ставка робилась на централізацію управління. Були допущені недоліки в охороні праці, здоров’я трудящих.

В той час мав місце розвиток вугільної промисловості та транспортної.

В той час було виконано п’яту п’ятирічку 1950-54 рр. Відбувся значний розвиток всіх галузей промисловості.

В той час стали до ладу 500 великих підприємств, 27 мартенівських печей і т.д.

В той час х-не було співробітництво між республіками. Так, вся країна зводила найбільші електростанції на Україні. Необхідні матеріали та устаткування для новобудови поставляли робітничі колективи 400 підприємств Радянського Союзу.

Розвиток промисловості супроводжувався збільшенням численності робітничого класу України. В той час, адміністрація під-в часто порушувала законодавство про регламентацію тривалості робочого дня.

До 1956 р. в країні діяв Указ президії Верх. Ради СРСР від 26.04.1940 року, який забороняв робітникам і службовцям змінювати місце роботи без дозволу адміністрації, встановлював судову відповідальність за самовільне залишення роботи або без поважних причин, а потім у 1951 р. прим. покарання змінилось мірами дисциплінарного і громадського характеру.

В ті роки на залізничному транспорті відбувались заміни паровозів на тепловози і електровози. В країні споруджувались підприємства – гіганти.

Приблизно 30 років після смерті Сталіна в історії України можна умовно поділити на 2 періоди. Перший період це часи відлиги, коли була зроблена спроба частково реформувати тоталітарну систему, перетворити її на більш життєздатний суспільний організм.

Другий період став часом політичної та ідеологічної реакції прогресуючого занепаду й розкладу тоталітарної системи.

Україна в той час посідала місце найпотужнішої провінції великої імперії, стала ареною всіх подій в ній.

В ніч з 24 на 25 лютого 1956 р. на закритому засіданні ХХ з’їзду КПРС у Москві перший секретар ЦК партії М. Хрущов виголосив таємну доповідь, присвячену культові особи Сталіна. Вона викликала шокову реакцію в залі. Деякі делегати навіть непритомніли. Жорстокій критиці була піддана центральна фігура як система канонізованих цінностей, який безжально знищував опонентів і соратників. Цей момент можна вважати точкою відліку ланцюгової реакції звільнення радянського суспільства від реакційних рис, що гальмували розвиток. Ці часи дістали назву “відлига”.

“Відлига” була викликана не лише особистим бажанням М. Хрущова чи збігом обставин. Змін вимагало життя…