Реферат: Пізнавальний інтерес, його структура і особливості дослідження

Тобто це означає, що вплив на учня через емоційну сферу у молодшому шкільному віці найбільше відповідає природі дитячого організму.

Таким чином, з одного боку, наповнення змісту навчання цікавим, особистісно значущим матеріалом, з іншого - підтримка позитивних емоцій, стимулювання інтелектуальних почуттів молодших школярів – першочергові вільний від школи час, відвідування гуртків, секцій тощо. Таким чином, пізнавальний інтерес як мотив, як важлива особистісна характеристика пронизує всю поведінку дитини. Тому важливим є вміння вчителя розвивати і формувати в учнів початкових класів пізнавальний інтерес.

Г.І. Щукіна виділяє показники, за якими можна визначити наявність пізнавального інтересу:

1. Прояви, що характеризують мислительну активність учнів:

а) запитання учнів як результат активного і глибокого пізнавального процесу;

б) прагнення учнів за власним бажанням, без вказівок і вимог вчителя брати участь в обговоренні запитання, доповнити і виправити відповіді товаришів (підняті руки, кількість і характер відповідей учнів);

в) зосередженість уваги;

г) характер процесу діяльності: готовність до дії або байдужість до завдання; рівень виконання пізнавального завдання (самостійно, за зразком, шляхом списування з дошки готового розв'язку); ставлення до процесу своєї діяльності (уважний чи ні, байдужий чи зацікавлений...).

2. Емоційні прояви:

а) мовні реакції (висловлювання типу: "О, це так!"), обмін думками з сусідом по парті;

б) особливі емоційні наслідки - тиша, що вказує на схвильованість, цікавість, що викликані судженнями, думками;

в) адекватні реакції на те, що відбувається в класі (сміх - як результат гумору).

3. Вибіркова спрямованість читацьких інтересів учнів та їх участь в різних формах і видах позакласної роботи (КВК, вечори, предметний гурток), виконання індивідуальних завдань і характер використання ними вільного часу.

Для активізації навчання необхідне глибоке розуміння вчителем можливостей тих чи інших засобів збудження активності школярів, точне завдання початкової школи, оскільки принципово важливо, щоб навчальна діяльність (як провідна у цьому віці) приносила дитині насолоду від здобуття знань.

Аналіз навчальних програм з української мови та читання для початкових класів показує, що ідея забезпечення емоційності навчання знайшла у них певне відображення. Наприклад, на уроках навчання грамоти і розвитку мовлення у 1 класі програмою передбачено формування у дітей умінь правильно, емоційно сприймати мовлення дорослих і однолітків, використовувати у діалогічному мовленні виразні засоби: жести, міміку, інтонації, запитання, відповіді, прохання, а також емоційно виразно, послідовно, зв'язно розповідати про прочитане, почуте, побачене.

Важливу роль у засвоєнні знань на уроках в початковій школі взагалі належить створенню умов, до яких розвивається і виникає пізнавальний інтерес до навчання.