Реферат: Планування у тваринництві

Загальний обсяг розподіленого молока по всіх каналах повинен відповідати його валовому виробництву

Таблиця 2.3

План виробництва і реалізації молока та одержання грошових надходжень по місяцях і кварталах планового року

Місяці або квартали	Середня кількість корів,гол	Надій молока		Продано державі молоко,ц
		На одну корову,ц	Всього,ц
				В натурі	В перерахунку на базисну жирність
Січень	438	451.4	1977.3	1779.57	1884.3
Лютий	445	463	2061.3	1855.17	1964.3
Березень	476	468.8	2231.7	2008.53	2126.7
Разом за пер-ший квартал	Х	Х	6270.3	5643.27	5985.3
Квітень	505	476.2	2405.2	2044.4	1984.3
Травень	520	480	2498	2123.3	2060.9
Червень	544	473	2573.3	2187.3	2123.2
Разом за дру-гий квартал	Х	Х	7476.6	6355	6168.2
Липень	578	477	2778	2344.3	2275.4
Серпень	609	474	2888.1	2454.2	2382.7
Вересень	624	469.5	2929.4	2490	2416.8
Разом за тре-тій квартал	Х	Х	8575.5	7289.2	7074.9
Жовтень	629	457.9	2880	2592	2744.5
Листопад	634	454.2	2879.8	25918	27443
Грудень	631	455	2870.7	2583.6	2735.6
Разом за четвертий квартал	Х	Х	8630.5	7767.4	82.84.4
Всього за рік	6633	466.6	30952	27054.87	27442.8

2 .2 Планування потреби в кормах

Річну потребу в кормах розраховують на господарський і календарний рік. Першу використовують як основу для планування джерел надходження кормів (розмір посівних площ сільськогосподарських культур), а другу – для калькуляції собівартості продукції про статті витрат “корми”.

Потребу в кормах на господарський рік розраховують від урожаю планового до урожаю наступного року, що пов’язане зі строками надходження їх від земельних угідь. Сюди входять основна і страхова потреби в кормах для скотарства, план продажу їх державі та іншим господарствам, кількість відпуску для худоби населення. Отже, площа посіву зернофуражних і кормових культур та інші джерела надходження кормів (включаючи і купівлю повинні забезпечувати загальну потребу). Розрахунок потреби в кормах для тваринництва можна здійснювати за даними обсягу виробництва його продукції і нормами витрачання корму на її одиницю (к.од.) або поголів’ям тварин за нормами їх годівлі (у натурі).

Річна норма годівлі однієї голови тварин залежить від її продуктивності та витрат корму на одиницю продукції. За середнє поголів'я на господарський рік приймають вихідне поголів'я на кінець планового року. Для забезпечення стабільності кормової бази, крім основної потреби, планують страховий фонд кормів. Його приблизна норма у лісостеповій зоні використовується в такій кількості: концентровані, сіно, сінаж – 10%, солома, силос – 20%, коренеплоди – 15%.

Потребу в кормах на плановий (календарний) рік підраховують на основі середньорічного поголів'ятварин і річних норм годівлі. Її визначають по кожному виду корму в розрізі видів і вікових груп тварин.

Загальну потребу і витрати окремих видів кормів на плановий рік визначають множенням середньорічного поголів'я статево-вікових груп худоби на річні норми годівлі 1 голови.

Щоб розрахувати вартість кормів, потрібно підраховану суму кормів помножити націну 1 ц відповідного корму.

Як видно з таблиці «Обчислення потреби в кормах на господарський рік»(Додаток 1), загальна потреба в кормах на плановий рік така: концентрованих – 7942ц , сіна –7017.85 ц , соломи –18052 ц , силосу – 63087.6 ц , кормових коренеплодів – 11319 ц , жому – 29809 ц , зеленого корму – 79005 ц.

Потребу в зеленому кормі на господарський рік визначають множенням поголів'я худоби на кінець планового року на норму використання його протягом пасовищного періоду або за даними помісячного поголів'я і відповідними нормами потреби в зеленому кормі.

При розрахунках кількість зеленого корму по місяцях розподіляють пропорційно до помісячного поголів'я тварин.

Потребу в зеленому кормі забезпечують за рахунок природних угідь сіяних культур (основних, проміжних і повторних), гички буряків. Примірне співвідношення виходу зеленої маси по місяцях пасовищного періоду становить: травень – 15%; червень – 16%; липень – 16%; серпень – 17%; вересень – 14%; жовтень - 12%; листопад – 5%; квітень – 5%. Тривалість пасовищного періоду – з 20 квітня до 10 листопада. Схема зеленого конвеєра даного господарства наведена в таблиці 2.8.

Площі сівби культур при складанні конвеєра визначають діленням кількості зеленої маси, що надходить у певний період на планову врожайність відповідних культур. Площі і кількість зеленої маси однорідних культур кількох строків сівби підсумовують і визначають їх середню врожайність. По багаторічних травах заплановану врожайність розподіляють за кількістю укосів. Ці культури розміщують у польових, кормових та інших сівозмінах згідно із схемами їх чергування. Додамо, що приблизне співвідношення надходження зелених кормів з природних угідь таке: пасовища – травень – 18%;червень – 22%; липень – 20%; серпень – 14%; вересень – 16%; жовтень – 10%; сінокоси – серпень – 50%; вересень – 35%; жовтень – 15%.

З метою контрою за забезпеченістю кормами скотарства на певний період складають баланс кормів.

2.3 Планування трудових ресурсів у тваринництві

Трудові ресурси в с.-г. – це працездатне населення, яке зайняте в сільськогосподарському виробництві. Вони включають працездатних колгоспників, робітників, службовців: жінок віком до 55 років та чоловіків від 16 до 60 років.

Потребу в робочій силі визначають після того, як буде розроблена виробнича програма по скотарству. Її розраховують, виходячи із запланованого поголів’я на перспективу і норм обслуговування по окремих категоріях працівників. Розрахунок потреби в робочій силі для молочнотоварної ферми нашого господарства дано в таблиці.

Обсяг робіт для операторів родильного відділення розраховується як добуток середньорічного поголів’я корів на термін їх перебування у цьому відділенні (20 діб) поділений на кількість днів у році (365):

630×20

Обсяг робіт для операторів машинного доїння є різниця є різниця між середньорічним поголів’ям корів і їх кількістю у пологовому відділенні.

Необхідна чисельність працівників визначається діленням обсягу робіт на норму навантаження на 1 працівника.

Річний фонд робочого часу 1 працівника – 279 днів (365-52 неділі-10 святкових днів-24 дні відпустки). Помноживши його на чисельність працівників, матимемо річний фонд робочого часу всього.

Для визначення чисельності підмінних працівників, попередньо потрібно розрахувати кількість людино-днів, які треба підміняти. А потім від кількості днів у році відняти кількість робочих днів основних працівників і різницю помножити на суму основних доярок і операторів родильного відділення.

Розрахунки наведені у таблиці 2.5.

Маючи річні витрати робочого часу та денні тарифні ставки працівників, розраховують річний фонд оплати праці. На основі цього розраховують доплати.

Таблиця 2.5