Реферат: Плодоовочева галузь України проблеми і перспективи конкурентоспроможності

Отож з боку урядових організацій потрібні рішучі дії для вдосконалення Земельного кодексу шляхом внесення необхідних поправок. Співпраця уряду та парламенту має призвести в першу чергу до суттєвого скорочення п’ятирічного терміну вступу в дію основних положень кодексу.

Беззаперечно позитивний вплив на розвиток плодоовочевої галузі стало запровадження дотації з державного бюджету на здешевлення кредитів наданих суб’єктам, що оперують в галузі сільського господарства. Цей простий механізм (при отриманні кредиту держава оплачує комерціїним банкам частину з відсотків за цей кредит - 2/3 ставки рефінансування (на сьогоднішній день - 10% - 2/3 від 15%), тобто, якщо сьогодні комбанки надають кредити селу під приблизно 30%, то отримувачі кредиту сплачують лише 20% ) забезпечує значне полегшення фінансового тягаря отримання кредиту, і в багатьох випадках є єдиною можливістю для отримання низькорентабельними сільгоспструкткрами кредитів для розвитку власнї справи.

Як вже зазначалося, великою перешкодою для глобальної конкурентоспроможності плодоовочевої та пдодоовочконсервної галузей нашої економіки є той факт, що Україна не є членом Світової організації торгівлі. Сьогодні стає все більш зрозуміло, що неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі не будучи при цьому членом СОТ. Україна є членом десятків міжнародних організацій. Це нормально і природно для великої європейської держави. Тим більш є неприродним, коли велика європейська держава, маючи величезний економічний потенціал, залишається аутсайдером щодо системи ГАТТ/СОТ, яку часто називають "торговельно-економічною ООН", і членство в якій відкриває широкі можливості, зокрема - зменшення тарифних і нетарифних обмежень для українських товарів практично на всіх світових ринках кількісного і якісного поліпшення української торгівлі, яке відбудеться одночасно щодо 142 країн-членів СОТ, на долю яких припадає понад 90% світової торгівлі.

Зовнішня політика урядових структур спрямована на вступ України до зазначеної організації сприяла б глобальнії конкурентоспроможностї плодоовочевої галузі, активізації експорту та сприяла системній трансформації українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів системи ГАТТ/СОТ, апробованих протягом десятиліть у багатьох країнах світу.

Недоліком є й той факт, що галузь не має державних структур, що реально б займались її проблемами – переважно у нас існує дуже багато регулюючих та контролюючих ланок законодавчого характеру.

Загалом в Україні має посилюватися тенденція до зміщення регулювання ринку овочів і фруктів та продуктів їх переробки від держави до неурядових організацій. Це мають бути галузеві об’єднання великих виробників та оптових компаній. Вони повинні займатися розробкою технологій, технологічної документації, інструкцій і стандартів, можливо розробкою деякого обладнання та постачанням сировинних компонент для виробництва. Ці асоціації можуть брати участь у розробці законопроектів та представляти їх урядові. Це було б істотною допомогою товаровиробнику.

7. НЕОБХІДНІ РЕСУРСИ ТА УМОВИ

Отож, як виявив попередній аналіз, умов для оптимізації розвитку плодоовочевої галузі існує велика кількість, що й недивно, зважаючи на транзитивність української економіки. Значну частину з них становлять політико-правові аспекти, вирішенння яких вимагає участі державних органів (що було розглянуто в попередньому пункті). Але, варто зауважити, що перелічені пропозиції мають на меті оздоровленння економічної системи України вцілому, тому не є правильним зараховувати їх виключно в ресурсну базу оздоровлення саме плодоовочевої галузі. Хоча вважати їх умовами розвитку плодоовочевої галузі – необхідно. Вийнятком є збільшення дотацій з державного бюджету на здешевлення банківських кредитів.

Умовою розвитку галузі та мінімізації втрат є врахування сезонних та сировинних ризиків в структурі загальногалузевих ризиків

До необхідних умов перебудови будівельного комплексу має належати взаємозв’язок між залученням коштів у плодоовочеву галузь та фондового ринку. Ринкова економіка сьогодення а не може існувати без ефективної системи перерозподілу капіталу від тих, хто має надлишок грошових засобів у формі капіталу, до тих, хто відчуває брак капіталу. Така система перерозподілу капіталу в своєму розвитку так чи інакше прагне набути форми фондового ринку.

Аналіз ситуації, що склалася на фондовому ринку країни із самого початку його існування, дає підстави стверджувати, що реального фондового ринку в нас немає, як і немає капіталів, які б потребували перерозподілу. Проте в деяких суб'єктів господарювання є певний надлишок грошових коштів, який вони могли б інвестувати. Однак в цьому разі, як правило, ніхто не звертається на існуючий фондовий ринок.

Працездатний фондовий ринок необхідний для розвитку економіки України вцілому, а іпотечні цінні папери - і для плодоовочевої галузі, як її складової.

8. ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки, можна стверджувати, що проблеми розвитку плодоовочевої галузі в Україні є гострими та актуальними, а їх розв'язання стане реальним за умови наявності цілої низки взаємодоповнюючих заходів, розглянутих в рефераті. Важливою рисою цих заходів є їх багатовекторність для української економіки в цілому, адже їх позитивна дія спрямована не лише на розвиток сільського господарства та пдодоовочевою галузі. Нажаль, говорити сьогодні про більш конкретні заходи для стимулювання активізації розвитку галузі є безпідставним. Для цього необхідно спиратись на зазначені базові умови (врегулювання проблем пов’язаних з недоліками Земельного Кодексу, вступ України до СОТ тощо ), а на їх вирішення можна сподіватись лише за умов конструктивної політики держави.

Важливим чинником в розвитку плодоовочевої галузі є банківська система. На данному етапі держава повинна створити такі умови, щоб комерційним банкам було вигідно співпрацювати з селом, мінімізувати пов’язані з цим ризики (стимулювання ф’ючерських контраків шляхом активізації біржевої торгівлі, створення реєстру боржників тощо). На співпрацю з селом потрібно націлити систему кредитування шляхом надання пільгових позичок агрофірмам, спонсорованих державою . Створення бірж, інвестиційних та інших фондів, та інших ринкових структур, які можуть забезпечити залучення позабюджетних інвестицій у сільське господарство – все це елементи нової політики в плодоовочевій галузі.

Основними проблемами для операторів ринку сьогодні є непослідовність законодавчих рішень, нестача оборотних коштів та падіння платоспроможності населення внаслідок складної економічної ситуації в країні, а в випадку конкретно плодоовочконсервної підгалузі – й нестача сировини. Але попри всі ризики галузь все ж є конкурентноздатною і привабливою. За умов стабілізації політико-правової бази та приходу інвесторів у галузь, цей ринок в майбутньому зазнає позитивних зрушень і зможе розширюватися.

Отож, перспективи зміцнення конкурентоспроможності українських овочів та фруктів безперечно є, головне дотримуватися визначених шляхів її досягнення.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Білан Ю. Організація ринку картоплі в країнах Західної Європи. / Економіка АПК. – 2001. – №4.

2. Винтоняк В. Сок яблочный, концентрированный. / Агроперспектива. – 2000. – №7.

3. Гладій М. Реформи на селі були неминучими. - www.minagro.kiev.ua.

4. Еле теплиЦЦа Спецвыпуск. / Бизнес. – 2001. – №33 (448).

5. Єрмаков О.,Рибакова Е., Шумейко А. Формування ринку плодів в Україні. / Економіка АПК. – 2001. – №7.

6. Консерваторы 2001. / Бизнес. – 2001. – №33 (448).

7. Лазня В. Плодоовочеконсерне виробництво в Україні. / Економіка України. – 1999. – №7.

8. Музыченко О. Песня о сахаре. / Агроперспектива. – 2000. – №9.

9. Петруленков О.Чумацький феномен. / Агрономіка. – 1999. - №2.

10. Про хід виконання указу Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” . - www.minagro.kiev.ua.

11. Рибак А. Реформування управління в садівництві та виноградстві України. / Економіка АПК. – 2001. – №2