Реферат: Податкове регулювання в аграрному секторі економіки
Тема 7.Податкове регулювання в аграрному секторі економіки
1. Особливості системи оподаткування в аграрному секторі.
2. Платежі до бюджету сільськогосподарських підприємств
3. Можливості вдосконалення системи оподаткування в АПК.
1. Особливості системи оподаткування в аграрному секторі
Податкова система — найважливіший інструмент державної дії на аграрні відносини, який об’єднує всі види податків. Тому оподаткування підприємств аграрного сектора є складова частина аграрної політики держави. Податки при оптимальних формах і розмірах (ставках) більш дієві і в меншій мірі стимулюють інфляцію, ніж інші фінансові важелі держави. Податкова дія на сільськогосподарське виробництво виступає одним з найважливіших методів непрямого регулювання цін на макрорівні. Крім того, визнано, що податки безпосередньо впливають на економічне зростання господарств. Це дає підставу вважати, що регулювання системи оподаткування повинне бути основною функцією держави в регулюванні аграрної економіки. В розвинених країнах використовується практика диференційованого оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Так, у Франції існують декілька систем оподаткування, а сільськогосподарські організації, що не займаються роздрібною торгівлею і промисловою діяльністю, мають можливість вибрати той або інший порядок сплати податку на добавлену вартість. Все це свідчить про необхідність використання більш гнучких підходів до встановлення податкових пільг і квотування в АПК.
Платником податку в АПК – є юридична або фізична особа, на яку, згідно з чинним законодавством, покладаються зобов’язання сплачувати податки.
Об’єктом оподаткування – кількісно виміряний економічний феномен, що підлягає оподаткуванню (прибуток, додана вартість, майно, доход тощо).
Податкова база – частка об’єкта оподаткування, на яку нараховується податок (вона менша за об’єкт оподаткування, оскільки законодавством може бути встановлені пільги).
Ставка податку – частка податкової бази, що вилучається (вимірюється у %).
В економічній літературі виділяються наступні особливості використання системи оподаткування аграрних товаровиробників:
необхідність більш низьких ставок по податках в порівнянні з іншими галузями;
всебічне стимулювання інвестиційної діяльності і прибутковості організацій;
важливість застосування більш простого порядку стягування податку;
потреба в скороченні простроченої заборгованості по внесках до централізованого грошового фонду держави.
В цілях кращого виконання податковою системою своїх функцій в аграрному секторі необхідно , щоб в аграрній політиці постійно розв'язувалися питання:
про кратність каналів системи платежів до бюджету,
необхідні зміни по окремих податках,
підвищення ролі платні за землю і майно,
бухгалтерський облік сільськогосподарських угідь,
про санкції за податкові порушення і ін.
Все це необхідно для надання сприятливих податкових умов товаровиробникам, що є найважливішим чинником справжньої економічної стабілізації. Якщо держава постійна буде підтримувати порядок в податковій системі, буде невигідно приховувати прибутки.
Нова податкова система в сільському господарстві почала створюватися одночасно з розбудовою самостійної держави, на основі відпрацьованих в багатьох країнах світу принципах.
Принципами податкової системи в АПК є:
Обов’язковість сплати податків – передбачає встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства
Принцип рівності – забезпечується однаковим підходом до суб’єктів господарювання щодо визначення зобов’язань зі сплати податків
Соціальна справедливість – означає організацію соціальної підтримки, запровадження економічно обґрунтованого оподаткування
Принцип стабільності – незмінність податкових ставок, податкових пільг протягом бюджетного року
Принцип наукової обґрунтованості – передбачає встановлення податків на підставі реальних показників стану та фінансових можливостей національної економіки. При цьому враховується необхідність досягнення збалансованості видатків бюджету з його доходами
--> ЧИТАТЬ ПОЛНОСТЬЮ <--