Реферат: Політична культура 2
Елітарна - це культура політичної влади, об'єднань громадян, інших активних учасників політичного процесу.
Масова - це культура підданих, рядових громадян держави, виборців.
Орієнтація суспільства на ті чи інші регулятивні механізми в рамках політичної системи породжує відповідні типи політичної культури - ринковий або бюрократичний (етатистський). Якщо ринкова політична культура зорієнтована на відносини купівлі-продажі, досягнення вигоди як вищої цілі політичної діяльності, на конкурентну боротьбу як універсальний принцип функціонування політичної системи, то бюрократична політична культура на розв'язання політичних проблем за допомогою механізмів державного регулювання і контролю за політичними процесами, на обмеження і заборону конкурентної боротьби.
За ідеологічним критерієм виділяють типи політичної культури:
- буржуазну;
- соціалістичну;
- етнічну;
- конфесійну;
- змішану.
За формою суспільного управління :
- президентська;
- парламентська;
- монархічна;
- диктаторська.
За типом поведінки в конфліктних ситуаціях:
- конфронтаційна;
- консенсусна;
- компромісна.
Аналізуючи суспільні відносини можна виокремити види політичної культури:
- культура депутатської діяльності – професійна, напівпрофесійна та громадська діяльність депутатів усіх рівнів;
- культура діяльності суспільно-політичних організацій, партій, рухів, об’єднань;
- культура електоральної поведінки громадян під час виборів, референдумів, опитувань.
Сутність політичної культури обумовлює її соціальні функції:
- пізнавальна – вивчає політичні уявлення, знання, міфи, ідеологію;
- виховна – сприяє підвищенню політичної свідомості громадян, спонукає брати безпосередню участь у політичному житті чи місцевому самоуправлінні;
- адаптаційна – допомагає людині пристосуватися до умов політичного середовища
- регулююча – підвищує рівень контролю з боку суспільства зароботою органів влади і управління;
- комунікативна – забезпечує зв'язок між учасниками політичного процесу, сприяє передачі політичного досвіду;
- захисна – сприяє охороні загально-гуманістичних цінностей – прав і свобод громадян;