Реферат: Політична культура 2

Елітарна - це культура політичної влади, об'єднань громадян, інших активних учасників політичного процесу.

Масова - це культура підданих, рядових громадян держави, виборців.

Орієнтація суспільства на ті чи інші регулятивні механізми в рамках політичної системи породжує відповідні типи політичної культури - ринковий або бюрократичний (етатистський). Якщо ринкова політична культура зорієнтована на відносини купівлі-продажі, досягнення вигоди як вищої цілі політичної діяльності, на конкурентну боротьбу як універсальний принцип функціонування політичної системи, то бюрократична політична культура на розв'язання політичних проблем за допомогою механізмів державного регулювання і контролю за політичними процесами, на обмеження і заборону конкурентної боротьби.

За ідеологічним критерієм виділяють типи політичної культури:

- буржуазну;

- соціалістичну;

- етнічну;

- конфесійну;

- змішану.

За формою суспільного управління :

- президентська;

- парламентська;

- монархічна;

- диктаторська.

За типом поведінки в конфліктних ситуаціях:

- конфронтаційна;

- консенсусна;

- компромісна.

Аналізуючи суспільні відносини можна виокремити види політичної культури:

- культура депутатської діяльності – професійна, напівпрофесійна та громадська діяльність депутатів усіх рівнів;

- культура діяльності суспільно-політичних організацій, партій, рухів, об’єднань;

- культура електоральної поведінки громадян під час виборів, референдумів, опитувань.

Сутність політичної культури обумовлює її соціальні функції:

- пізнавальна – вивчає політичні уявлення, знання, міфи, ідеологію;

- виховна – сприяє підвищенню політичної свідомості громадян, спонукає брати безпосередню участь у політичному житті чи місцевому самоуправлінні;

- адаптаційна – допомагає людині пристосуватися до умов політичного середовища

- регулююча – підвищує рівень контролю з боку суспільства зароботою органів влади і управління;

- комунікативна – забезпечує зв'язок між учасниками політичного процесу, сприяє передачі політичного досвіду;

- захисна – сприяє охороні загально-гуманістичних цінностей – прав і свобод громадян;